Подробиці в МАРК
| 200 ## - Назва |
| Основна назва |
Бортний дуб на межі: релікти індоєвропейського звичаєвого права у давньоруських та староукраїнських пам’ятках XI–XVII ст. |
| Загальне визначення матеріалу носія інформації |
Текст |
| Перші відомості про відповідальність |
Н. А. Назаров |
| 210 ## - Місце та час видання |
| Дата публікації, розповсюдження, тощо |
2022. - №4 (325), липень-серпень |
| 101 ## - Мова |
| Мова тексту, звукової доріжки тощо |
українська |
| 102 ## - Країна публікації/виробництва |
| Країна публікації |
УКРАЇНА |
| 215 ## - Фізичний опис |
| Специфічне визначення матеріалу та обсяг документа |
С. 55-70 |
| Інші уточнення фізичних характеристик |
Бібліогр.: с. 66-70 |
| 300 ## - Примітки |
| Текст примітки |
Стаття має на меті показати приховану семантику норм староукраїнського звичаєвого права, які врегульовували проведення межі. Для цього було використано порівняльно-історичний підхід. Спершу було проаналізовано староукраїнські джерела (Книга київського підкоморського суду, Полтавська міська книга, грамоти XIV ст., «Руська правда», а також пам’ятки південноросійського наріччя XVII ст., які етнографічно близькі до перелічених) і виокремлено головні значущі елементи звичаю проведення межі. Такими є: коловий рух довкола ділянки («об’їзд», «обхід», «заїзд», «уїзд»), розставлення знаків («граней», «копців»), а також роль дубів і бортей. Оскільки у різних індоєвропейських традиціях дуб відомий як дерево бога-громовержця, було проведено порівняльний аналіз законів щодо земельних меж у хетській, давньоіндійській та староірландській традиціях у контексті міфологічних уявлень про дуб і бджіл, відомих із балтських та інших індоєвропейських фольклорів. Виявилося, що всі елементи староукраїнського звичаю проведення межі мають давню міфологічну семантику, спільну і для інших слов’янських та індоєвропейських традицій. Коловий рух довкола ділянки землі мав особливу семантику у хетській та індійській традиції, де правитель щорічно здійснював ритуал об’їзду своїх володінь. У давньоірландських правових нормах дуб виступав одним із головних межових знаків. Дуб як дерево, що належить богу-громовержцю, мав особливу семантику і в балтійських віруваннях, у яких він був пов’язаний як із бджолами, так і з Перконсом. Підхід, запропонований у статті, може сприяти переосмисленню вагомості пам’яток давніх канцелярій як джерел із дослідження міфологічних реліктів у світогляді населення давніх українських земель, а також простежити спадкоємність діловодства на стилістичному та ідеологічному рівні на українських теренах від часів Київської Русі і аж до XVII ст. |
| 327 ## - Примітки |
| Ключові слова |
Ключові слова: звичаєве право, землеволодіння, межа, індоєвропейська поетика, міфологія, староукраїнські канцелярські документи |
| 606 ## - Предмет |
| Предмет |
Мовознавство |
| 615 ## - Предметна категорія (попереднє) |
| Предмет |
81 Лінгвістика. Мовознавство. Мови |
| -- |
811.161.2 Українська мова |
| 675 ## - УДК |
| Індекс |
811.161.2'37'04:81'276.6:34 |
| 001 - Ідентифікатор запису |
| Ідентифікатор запису |
13284 |
| 100 ## - Дані загальної обробки |
| Дані загальної обробки |
20230530 ukry50 |
| 801 ## - Джерело походження запису |
| Країна |
УКРАЇНА |
| Установа |
Бібліотека ІДГУ |
| 461 ## - Набір |
| Ідентифікатор бібліографічного запису |
13166 |
| Назва |
Мовознавство |
| Внутрішній код Koha |
14595 |
| 700 ## - Особисте ім’я |
| Код відношення |
Автор |
| Автор |
Назаров |
| Частина імені, яка відрізняється від початкового елемента вводу |
Н. А. |
| 852 ## - Місцезнаходження та шифр зберігання |
| Шифр замовлення |
811.161.2'37'04:81'276.6:34 |
| 942 ## - Додаткові дані (Коха) |
| Тип одиниці (рівень запису) |
Статті з періодики |
| Шифр замовлення |
811.161.2'37'04:81'276.6:34 |