| Описова інформація |
У статті розкрито тенденції розвитку психологічного<br/>знання в сучасному світі, включаючи Україну, та сподівання покласти край систематичному знищенню<br/>українського народу протягом більшості періодів відомої<br/>нам історії, що покладає на нинішнє і майбутні покоління<br/>українців спільно з іншими морально розвиненими та<br/>відвічальними народами відповідальність за здійснення<br/>цих очікувань справедливості й захисту людського життя<br/>і здоров’я, майна, свободи, честі і гідності, недоторканності<br/>і безпеки. Обґрунтовано експертно-психологічні засоби<br/>позбавлення російських агресорів можливостей нищення<br/>українців тією мірою, якою можлива справедлива компенсація заподіяної шкоди, оскільки однією з цих важливих<br/>умов майбутньої безпеки є матеріальне відшкодування<br/>московитами заподіяної українцям та громадянам інших,<br/>прихильних до України держав, чий життєвий лад був<br/>змінений під впливом російської війни, причому як<br/>матеріальної, так і морально-психічної шкоди. Відзначено,<br/>що повномасштабне російське відшкодування останньої<br/>ще не було поставлено за мету ґрунтовного осмислення,<br/>досягнення якої багато в чому унеможливить російську<br/>агресію в майбутньому. Наголошено на обов’язку справедливості, яким є створення прецеденту пропорційно відплатного вирішення питання про наслідки розв’язування<br/>війни, яке не може обмежуватись лише нинішнім поколінням росіян, оскільки вчинення будь-якого ґеноциду спричиняє депопуляцію відповідного, в даному випадку<br/>українського, народу. Спрогнозовано, що прецедент<br/>багатопоколінного відшкодування росіянами заподіяної<br/>шкоди українському народові стане одним з політичнопсихологічних запобіжників виникнення наміру розв’язання майбутніх воєн так само, як до цього часу уявлення<br/>про наслідки ядерної війни на прикладі Хіросіми і Нагасакі поки що утримує від застосування людством ядерної зброї.<br/>Наведено зміст київської пам’ятки давньоукраїнської<br/>юридичної думки початку ХІ століття «Правда Руська»,<br/>чия чинність поширювалась на Новгородську землю та<br/>інші князівства, що не має прототипу, і цим свідчить про<br/>власну правову волю, її незалежність в утвердженні права<br/>на життя. Аргументовано положення про те, що попередження нинішніх і майбутніх моральних страждань полягає<br/>у запровадженні механізмів компенсації заподіяної шкоди<br/>в її матеріальному, тобто грошовому еквіваленті, що, звісно<br/>у поєднанні з кримінальним покаранням воєнних злочинців, являє собою відшкодування, що може певною мірою<br/>відновити довіру постраждалих до справедливості як до<br/>основної моральної категорії виживання людства і до<br/>переконання в тому, що вірогідність повторення страждань<br/>значно зменшилась, якщо не зникла цілком, як це вже<br/>сталось за наслідками виконання вироків Нюрнберзького<br/>трибуналу. Розкрито спрямованість здійснення психологічних експертиз, кожна з яких має охоплювати ймовірнісні<br/>наслідки заподіяної шкоди в онтогенезі, а отже проєктивну<br/>оцінку ціложиттєвого функціонування постраждалої особи,<br/>що нею може цілковито не усвідомлюватись. У випадку<br/>визначення розміру моральної шкоди, заподіяної російським ґеноцидом українцям, категорія моральної шкоди<br/>стосується збитків і страждань, заподіяних усій українській<br/>нації втратою майбутнього найкращих її доньок і синів,<br/>серед яких – генії і таланти її майбутнього духовноінтелектуального розвою. Визначено цільове значення<br/>грошей, утриманих з російської федерації, із її суб’єктів,<br/>передовсім із російських злочинців, яке полягає, з одного<br/>боку, у вичерпуванні прийдешніх можливостей росіян іти<br/>в Україну вбивати та грабувати українців, з іншого – в<br/>допомозі особам, які постраждали, тим, що задіюється<br/>компенсаційний інструмент оволодіння ними змінюваними життєвими ситуаціями, що частково відновлюють<br/>їхню ковітальну рівновагу |
| Ключові слова |
Ключові слова: психологічне знання, експертнопсихологічні засоби, компенсація заподіяної шкоди, попередження російської агресії, обов’язок справедливости,<br/>прецедент багатопоколінного відшкодування, проєктивна<br/>оцінка, ціложиттєве функціонування, розмір моральної<br/>шкоди, російський ґеноцид українців, компенсаційний<br/>інструмент, змінювані життєві ситуації.<br/> |
