Подробиці в МАРК
| 200 ## - Назва |
|---|
| Основна назва |
Поет і війна: Максим Рильський в евакуації |
| Загальне визначення матеріалу носія інформації |
Текст |
| Перші відомості про відповідальність |
Т. Руда |
| 210 ## - Місце та час видання |
|---|
| Дата публікації, розповсюдження, тощо |
2025. - № 1 (405), січень-березень |
| 101 ## - Мова |
|---|
| Мова тексту, звукової доріжки тощо |
українська |
| 102 ## - Країна публікації/виробництва |
|---|
| Країна публікації |
УКРАЇНА |
| 215 ## - Фізичний опис |
|---|
| Специфічне визначення матеріалу та обсяг документа |
С. 27-40 |
| Інші уточнення фізичних характеристик |
Бібліогр.: с. 39-40 |
| 327 ## - Примітки |
|---|
| Ключові слова |
Ключові слова: Максим Рильський, евакуація, Уфа, АН УРСР, Інститут народної творчості і мистецтва, «Слово про рідну матір», «Мандрівка в молодість» |
| 330 ## - Короткий зміст |
|---|
| Текст примітки |
На початку липня 1941 року Максим Рильський з родиною був евакуйований до Уфи, куди виїхали установи Академії наук УРСР (нині – Національна академія наук України), а також письменники й митці старшого покоління. М. Рильський спочатку обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту суспільних наук, що об’єднував інститути гуманітарного профілю. Після реорганізації цієї установи очолив Інститут народної творчості і мистецтва (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України). Співробітники Інституту організовували фольклорні експедиції в українські села Башкирії, створили низку праць на основі польових записів, вивчали башкирський музичний фольклор. Діяльність М. Рильського не обмежувалася керівництвом науковою установою. Максим Тадейович брав участь у роботі Спілки письменників України, організації періодичних видань, виступав із доповідями. Писав публіцистичні статті, займався перекладами, працював (разом з М. Калиновичем і Л. Булаховським) над створенням Російсько-українського словника. У 1943 році М. Рильського обрали дійсним членом АН УРСР.<br/><br/>З перших днів війни М. Рильський писав агітаційні вірші, твори громадянської лірики. В евакуації створив відомий вірш-оду «Слово про рідну матір», прочитану на Першому антифашистському мітингу (26.11.1941), видав кілька поетичних збірок («За рідну землю», «Світла зброя», «Світова зоря», «Слово про рідну матір»), поему «Жага». У роки війни створив найбільший за обсягом поетичний твір – автобіографічну поему «Мандрівка в молодість», на жаль, недооцінену його сучасниками.<br/><br/>Перебуваючи в суворих умовах евакуації, М. Рильський виступав як поет, громадський діяч, публіцист і вчений, невтомно працював на перемогу. У квітні 1944 року родина Рильських повернулася в Київ |
| 606 ## - Предмет |
|---|
| Предмет |
Літературознавство. Українська література |
| 615 ## - Предметна категорія (попереднє) |
|---|
| Предмет |
821(477) Художня література (Україна) |
| 675 ## - УДК |
|---|
| Індекс |
821.161.2-1(Рил)+355.01-054.73]“193/194” |
| 001 - Ідентифікатор запису |
|---|
| Ідентифікатор запису |
14742 |
| 100 ## - Дані загальної обробки |
|---|
| Дані загальної обробки |
20260723 ukry50 |
| 801 ## - Джерело походження запису |
|---|
| Країна |
УКРАЇНА |
| Установа |
Бібліотека ІДГУ |
| 461 ## - Набір |
|---|
| Ідентифікатор бібліографічного запису |
14370 |
| Назва |
Народна творчість та етнологія |
| Внутрішній код Koha |
16565 |
| 700 ## - Особисте ім’я |
|---|
| Код відношення |
Автор |
| Автор |
Руда |
| Частина імені, яка відрізняється від початкового елемента вводу |
Т. |
| 852 ## - Місцезнаходження та шифр зберігання |
|---|
| Шифр замовлення |
821.161.2-1(Рил)+355.01-054.73]“193/194” |
| 942 ## - Додаткові дані (Коха) |
|---|
| Тип одиниці (рівень запису) |
Статті з періодики |
| Шифр замовлення |
821.161.2-1(Рил)+355.01-054.73]“193/194” |
