| Текст примітки |
Мета дослідження – проаналізувати відомі тестаменти козацької старшини другої половини XVII ст. та укласти початковий реєстр<br/>збережених старшинських духівниць цього періоду. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічного<br/>й термінологічного аналізу, історико-генетичний, компаративний. Наукова<br/>новизна. Уперше укладено реєстр збережених тестаментів української козацької старшини другої половини XVII ст. та проаналізовано відомі духівниці як джерело історії повсякдення. Висновки. Заповіти козацької старшини другої половини XVII ст. – це важливе джерело дослідження матеріальної<br/>й духовної культури українського ранньомодерного суспільства. Інформація<br/>духівниць принагідна для аналізу проблем із різних ділянок історичного та<br/>суміжного з ним знання. Тестаменти старшини розглядаються як джерело<br/>історії її буденного життя. Оскільки повсякдення козацької старшини другої<br/>половини XVII ст. досі залишається мало пізнаною сферою, це робить дане дослідження актуальним. Тестамент як джерело вже давно і плідно вивчається<br/>зарубіжними, особливо польськими, істориками. Стан дослідження заповітів іноземними колеґами важливий для українських фахівців доби козацтва,<br/>позаяк старшина взорувалася на шляхту, у тому числі в питанні правового оформлення останньої волі людини. До сьогодні не існувало укладеного реєстру збережених тестаментів старшини зазначеного періоду. Історики їх <br/>Український історичний журнал. – 2019. – №5<br/>148 Ірина Кривошея, Ігор Кривошея<br/>Інколи повсякдення приховується у дрібницях, котрі довго не помічаєш. Читаючи акт купівлі-продажу, кримінальну судову справу або суперечку<br/>між рідними за майно у XVII ст., обов’язково наштовхнешся на щось настільки буденне, мимовільне і плинне, що свідомість пропустить, ледь зачепившись поглядом. Минає час, виникають нові запитання до вже прочитаних<br/>документів, і крізь нібито дрібниці відкривається картина минулого. Звісно,<br/>найкраще буденність проглядає зі щоденників, листів та інших наративних<br/>джерел. Та з-поміж інших видів офіційних документів тестаменти неочікувано здатні відкрити живі картини повсякдення.<br/>Тестамент (заповіт, духівниця) – це документ, в якому зафіксовано останню волю особи щодо поховання, розподілу рухомого й нерухомого майна та<br/>багато іншого. Цей вид документів завжди полюбляли історики, незалежно<br/>від періоду та проблематики досліджень, адже інформація духівниць стає<br/>у пригоді для аналізу проблем із різних ділянок історичного та суміжного з<br/>ним знання.<br/>Як вид історичного джерела тестаменти вже давно і плідно досліджують<br/>зарубіжні й вітчизняні історики. Особливо значна бібліографія доступна щодо<br/>заповітів польської шляхти1<br/>. Належний стан їх вивчення вважливий для<br/>1 Jawor G. Stałe formuły w testamentach polskich [XVI–XIX w.] // Rozprawy Komisji Językowej. –<br/>1981. – T.12. – S.217–233; Tymiakin L. O formułach w XVII-wiecznym testamencie przemyskim //<br/>Rocznik Przemyski. – 1990. – T.27. – S.141–145; Pośpiech A. Srebrna łyżka – probierz szlacheckiej<br/>zamożności? (Przykład Wielkopolski XVIIw.) // Nędza i dostatek na ziemiach polskich od średniowiecza<br/>i po wiek XX. – Warszawa, 1991. – S.151–157; Idem. Pułapka oczywistości: Pośmiertne spisy<br/>ruchomości szlachty wielkopolskiej z XVII w. – Warszawa, 1992; Testamenty szlachty krakowskiej<br/>XVII–XVIII w.: Wybór tekstów źródłowych z lat 1650–1799 / Oprać. A.Falniowska-Gradowska. –<br/>Kraków, 1997; Dumanowski J. Świat rzeczy szlachty wielkopolskiej w XVIII w. – Toruń, 2006; Idem.<br/>«Pompa funebris»? Z testamentów szlachty wielkopolskiej z XVIII w. // Wesela, chrzciny i pogrzeby w<br/>XVI–XVIII w.: Kultura życia i śmierci / Pod red. H.Suchojada. – Warszawa, 2001. – S.315–322; Cui<br/>contingit naści, restat mori: Wybór testamentów staropolskich z województwa sandomierskiego /<br/>Oprać. M.Lubczyński, J.Pielas, H.Suchojad. – Warszawa, 2005; Popiołek B. Woli mojej ostatniej<br/>testament ten... Testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII iXVIIIw. – Kraków,<br/>2009; Zielecka W. Prawo i praktyka testowania w Wielkim Księstwie Litewskim w XVI i XVII w. //<br/>Czasopismo Prawno-Historyczne. – T.LXI. – 2009. – Zesz.1. – S.65–101; Justyniarska-Chojak K.<br/>Testamenty i inwentarze pośmiertne z ksiąg miejskich województwa sandomierskiego (XVI–<br/>XVIII w.). – Kielce, 2010; Wilczek-Karczewska M. Testamenty szlachty wielkopolskiej z XVII w. //<br/>Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. – R.LIX. – 2011. – №3/4. – S.333–346; Idem. Konflikty<br/>rodzinne na tle majątkowym w świetle wielkopolskich inwentarzy i testamentów z XVII w.: Zarys<br/>problematyki // Społeczeństwo staropolskie: Seria nowa. – T.III: Społeczeństwo a rodzina / Red.<br/>A.Karpiński. – Warszawa, 2011. – S.149–169; Zielecka-Mikołajczyk W. Prawosławni i unici w<br/>використовують, проте майже не аналізують. У результаті дослідження<br/>сформовано початковий перелік відомих духівниць старшини. На цей момент<br/>знаємо про 34 тестаменти козацької старшини Гетьманщини другої половини XVII ст. (30 чоловічих, 4 жіночих). Надалі реєстр доповнюватиметься<br/>й розширюватиметься. Заповіти дозволяють поглянути на ментальність і<br/>релігійність, генеалогію, родинні зв’язки, стосунки між подружжям, дітьми,<br/>родичами, події життя, розподіл маєтку, побажання щодо поховання та ін.<br/>А також дають можливість простежити становлення юридичної культури суспільства через механізми функціонування права у сфері успадкування |
