...Усе нарешті знаходить своє місце в призначеному часі та просторі... Сімейна сага Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» за формою, май­стерністю та глибиною викладу не поступається її найвідомішому рома­ну - «Солодка Даруся», який визнано найкращою художньою книжкою останнього українського 15-річчя.
Зачарований бездоганним стилем нового роману читач дещо спантеличе­ний гіркою логікою викладених подій. Лише на останніх сторінках книги він знайде відповідь, чому так сталося в першій новелі «Чотири - як рід­ні - брати». А «Гойданка життя» остаточно переконає, що майже ніколи не є навпаки. Бо не могло бути інакше...
Теза письменниці про те, що «важить не час, а людина в обставинах часу», розкривається через драматичну історію кількох гуцульських ро­дин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини XX століття.
Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, «багатоярус­ний» сюжет, ненав'язливі роздуми над вічною дилемою Любові - Не­нависті, Гріха - Спокути, дивовижне мовне багатство - ці неодмінні атрибути стилю Марії Матіос спонукають до глибокого думання, непри­хованого захоплення й викликають потребу занурюватися в багатоликий і колоритний світ письменницької уяви й реальних знань.
Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони чес­ті вступають у суперечку із законами серця. І тому майже ніколи не є нав­паки. А є саме так...

Ключові слова: сучасна проза