У статті актуалізовано проблему стейкхолдерів як чинника модернізації діяльності закладів вищої освіти, необхідності переведення взаємодії з ними із ситуативної у перманентну і перспективну. Обґрунтовано необхідність розроблення моделі розвитку взаємовідносин зі стейкхолдерами, інтегрованої в концепцію та програму інноваційного розвитку університету. Аргументовано позицію, що університет на основі співпраці зі стейкхолдерами може реалізувати системотвірні функції формування сучасного мобільного освітньо-виробничого середовища регіону, що акумулює науковий, інтелектуальний потенціал розвитку, забезпечує інтеграцію теорії і практики, науки й відповідної галузі виробництва. Алгоритми та конкретні форми інтерактивної діяльності університету та стейкхолдерів орієнтовані на інтереси, відповідні пріоритети співпраці як для університету, так і для стейкхолдерів

Ключові слова: стейкхолдер; університет; модель; компетентність; інтерактивна діяльність; інтеграція; співпраця;