Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи [Текст] : До 150-річчя з дня народження М. Грушевського / В. Тельвак, В. Тельвак
Набір: 11992, Український історичний журнал, 13377Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2021. - № 5 (560), вересень-жовтеньОпис: С. 4-15 : Бібліогр.: с.14-15Примітки про зміст: Ключові слова: грушевськознавство, проблемно-тематичні студії, археографічна грушевськіана, «Електронний архів Михайла Грушевського», «Михайло Грушевський: студії та джерела» Ім’я особи як предметна рубрика: 546Найменування теми як предметна рубрика: Історія України Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 93/94 Історія Ресурси он-лайн: текст, стаття на сайті| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 930(477)(092)«19» (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 93/94 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER22020013 |
Поличне розташування: Систематична картотека (бібліографія) Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 930.25:341.485](477)“1932/1933” Нехтування вітчизняними архівами як ознака неповноцінності досліджень про Голодомор-геноцид 1932–1933 років | 930.253(477) Українські історико-меморіальні атласи як засіб поширення історичної правди і створення позитивного образу держави | 930:39:316.7(=512.165)(477.74)"19" Історіографія розвитку культури гагаузів Буджака у XX столітті | 930(477)(092)«19» Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи : До 150-річчя з дня народження М. Грушевського | 930(477)(092)«19» Видавнича діяльність М.Грушевського в Києві 1907–1914 рр. як складова грушевськознавства: епістолярно-публіцистичний аспект | 930(477)(092)«19»:37.014.5(477)«1921/1931» Академік М.Грушевський і нарком освіти М.Скрипник у контексті комунізації ВУАН (1927–1931 рр.) | 930:[94:323.22(44)]"ХІХ-ХХІ" Французька революція кінця XVIII століття в історіографії останньої третини XIX – початку XXI ст. |
Мета статті - проаналізувати різноплановий науковий доробок дослідників спадщини М. Грушевського за 2016-2021 рр. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об'єктивності та історизму. Використано також методи періодизації, класифікації, типологізації. Наукова новизна полягає у спробі комплексного аналізу грушевськіани за 2016-2021 рр. Висновки. Досліджено, що останнє п'ятиліття в розвитку грушевськознавства позначене динамічним розширенням сфер і практик наукового пошуку, розширенням кола зацікавлених дослідників, формуванням осередків, а також новими успішними інституційними проектами. Водночас виявлені здобутки оприявнюють перспективи й потреби цієї українознавчої галузі. Так, на часі створення координаційної міжгалузевої комісії з вивчення спадщини видатного історика. Вказано також на потребу реалізації «Енциклопедії М.Грушевського» або енциклопедичного словника за зразком уже наявних. Наголошено, що найбільш серйозним викликом для дослідників спадщини М.Грушевського є потреба переосмислення самої дисциплінарної матриці грушевськознавства, адже запропонована на початку 1990-х рр. Л.Винаром теоретична модель не враховує методологічне і проблемно-тематичне розмаїття сучасної грушевськіани, потребує модернізації як з урахуванням чималих здобутків останнього тридцятиліття, так і нових наукознавчих пропозицій. Створення нової дисциплінарної моделі, шо враховуватиме історіографїчне сьогодення грушевськознавцям краще зрозуміти логіку свого пошуку у широкому контексті діяльності гуманітаріїв, а також згармонізує назрілий міждисциплінарний діалог довкола всебічного осмислення феномену М. Грушевського в контексті його доби. Підсумовано, що виявлене історіографічне різноманіття помітно актуалізує підготовку узагальнюючої монографічної праці, в якій було би простежено становлення та видозміну сучасних грушевськознавчих студій на тлі розвитку гуманітаристики останнього тридцятиліття
Ключові слова: грушевськознавство, проблемно-тематичні студії, археографічна грушевськіана, «Електронний архів Михайла Грушевського», «Михайло Грушевський: студії та джерела»
