"В’їзд на митрополію" Йова (Борецького) через Золоті ворота 1621 р. та винайдення схеми історії "народу руського" [Текст] / Я. Затилюк
Набір: 11992, Український історичний журнал, 13377Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2021. - № 5 (560), вересень-жовтеньОпис: С. 77-90 : Бібліогр.: с. 90Примітки про зміст: Ключові слова: Йов (Борецький), Золоті ворота, козаки, полеміка, церемонії, леґітимність, текстові образи, києво-руське минуле, «народ руський»; Річ Посполита; Київська митрополія Найменування теми як предметна рубрика: Історія України Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 94(477) Історія України Ресурси он-лайн: текст, стаття на сайті| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 94(477):261.7 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 93/94 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER22020013 |
Мета статті полягає в обговоренні повідомлення про врочистий вступ Йова (Борецького) до Києва як митрополита в березні 1621 р., уміщеного в листі одного з високопосадовців Речі Посполитої (текст публікується). Методологія заснована на поєднанні текстологічного й наратологічного підходу. Дослідження виконане в рамках історії ідей та уявлень, підходів, застосовуваних у різнопланових дослідженнях історичної культури. Наукова новизна. Здійснено археографічну публікацію маловідомого джерела та проведено його контекстуальний аналіз зі з’ясуванням потенціалу для різнопланових студій. Висновки. Коментоване та опубліковане джерело є важливим свідченням, що діяльність митрополита Йова розпочалася зі врочистого вступу в Київ через Золоті ворота. Такий публічний акт, заснований на символічному входженні до простору давньої руської столиці, демонстрував авторитет і леґітимність православного ієрарха. Як відомо, київська «Протестація» Борецького та віленські друки Смотрицького, створені 1621 р., стверджували, що поставлення Йова митрополитом у 1620 р. являло собою відновлення давньої церковно-історичної традиції «народу руського», перерваної унією 1596 р. Риторика цих творів ідейно кореспондувала з церемоніями, виконаними ієрархом біля Золотих воріт і Софійського собору. Їх загальна мета полягала у засвідченні зв’язку Йова з «церквою Володимира». З іншого боку, опис церемонії спонукає поставити питання про існування «звичаю» врочистих зустрічей біля київських Золотих воріт, а також їх утвердження в ролі важливого «місця пам’яті» в дискурсі православної Київської митрополії. Церемонія розглядається у ширшому контексті активного «пригадування» києво-руського минулого, розпочатого в 1620-х рр. у середовищі церковних авторів київського кола. Останнє ознаменувалося конструюванням «схеми» історії православного «народу руського» Копистенським у «Палінодії…» та її розробкою в історичних наративах могилянського періоду. Водночас сформувалися уявлення про Київ як про особливий сакральний та історичний простір. Це виразно простежується при порівнянні церемоній біля Золотих воріт за участю митрополитів у 1621 та 1654 рр
Ключові слова: Йов (Борецький), Золоті ворота, козаки, полеміка, церемонії, леґітимність, текстові образи, києво-руське минуле, «народ руський»; Річ Посполита; Київська митрополія