Схарактеризовано розвиток граматичної теорії в Інституті української мови за ЗО років. Узагальнено здобутки від застосування функційного (семантико-граматичного) підходу, який розробив І.Р. Вихованець, до поділу одиниць на частиномовні і нечастиномовні класи та до виокремлення морфологічних категорій повнозначних частин мови, що посприяло сформуванню теоретичного підґрунтя функційно-категорійної морфології. Визначено напрацювання формально-граматичного, семантичного, функційного, категорійного, дериваційного та когнітив-ного синтаксису, що засвідчують багатоаспектний розвиток синтаксичної теорії. З'ясовано основні досягнення в розвитку українського словотвору на засадах семантичного і категорійного синтаксису та форманто- і основоцентричної дериватології. Проаналізовавано проблематику виконаних праць із прикладної граматики, зумовлену процесами глобалізації та демократизації українського суспільства, а також потребами сучасної української мовної практики.

Ключові слова: функційна граматика, функційна морфологія, функційний синтаксис, категорійна граматика, категорійний синтаксис, категорійний словотвір, частиномовна класифікація, морфологічні категорії