Стаття присвячена процесу неосемантизації в сучасній українській літературній мові. На матеріалі текстів різних стилів проаналізовано три способи неосемантизації слів: семантичну деривацію, приховане запозичування та повторення моделі словотворення. У дослідженні показано механізми дії основних видів семантичної деривації лексики. Схарактеризовано визначальні групи сучасних прихованих запозичень та ресурси, на основі яких відбувається процес засвоєння таких одиниць. Розглянуто явище повторення словотвірної моделі та утворення нових омонімів як способу оновлення семантики слова. Запропоновано класифікацію неосеман-тизмів не лише за способом неосемантизації, а й за лексичними та словотвірними типами, типами багатозначності тощо

Ключові слова: неосемантизм, семантична деривація, багатозначність, приховане запозичування, повторення словотвірної моделі, новий омонім