У статті аналізується взаємозв’язок жіночності та етнічної іншості в українській модерністській літературі. Розглядається закріплення «гріховної» чужості жінки в маскулінній традиції через сексуальну та куль-турну диференціацію подібно до «зінакшення» орієнталізованих етнічних груп Східної Європи, здебільшого євреїв, ромів і татар, що передбачало їхню концептуальну фемінізацію. До аналізу залучені твори, в яких жінки постають демонічно-вампіричними спокусницями й такими, які руйну-ють етно- та андроцентричний монокультуралізм модерністської доби

Ключові слова: етнічне іншування, модерністська література, мізо-гінність, жіноче письмо, гендер.