Методичні рекомендації щодо формування соціальної компетентності у дітей молодшого шкільного віку із синдромом Дауна [Текст] / Ю. Шевченко
Набір: 12727, Особлива дитина: навчання і виховання, 14135Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2022. - № 2 (106), квітень-травень-червеньОпис: С. 28-38 : Бібліограф.: с. 37-38Примітки про зміст: Ключові слова: соціальна компетентність, молодший шкільний вік, розвиток і соціалізація, діти з синдромом Дауна Найменування теми як предметна рубрика: Освіта. Інклюзивна освіта Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 376 Освіта, навчання, підготовка особливих груп осіб. Спеціальні школи (інклюзивна освіта) 373.3 Початкова школа Ресурси он-лайн: Текст, стаття на сайті| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 376.3.016:159.922.7 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 376 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER22080031 |
У статті представлені методичні рекомендації щодо формування соціальних компетенцій дітей мо-
лодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Визначено цілі, напрями, етапи, принципи роботи.
Розкрито організаційні та змістовні аспекти роботи з формування соціальної компетентності на
спеціальних заняттях, описано структуру спеціальних занять. У статті наголошено на тому, що ко-
рекційно-психологічна діяльність має носити комплексний характер і здійснюватися не тільки на
спеціальних заняттях, але і під час організації повсякденного життя дитини в навчальному закладі
і в родині, при формуванні соціальної компетентності. Важливими критеріями такої діяльності є:
проєктування ситуацій успіху, надання дитині права вибору, права на помилку, права на щоденну
радість. Автором зазначено, що поведінка є зовнішнім проявом соціальної компетентності дити-
ни. Вона відображає ступінь усвідомленості соціальних знань і допомагає зробити висновок про
те, наскільки ці знання впливають на діяльність дитини. Поведінка має відповідати соціальним
нормам, не завдавати незручностей оточуючим, містити в собі ефективні способи спілкування з
іншими людьми і сприяти задоволенню власних потреб. Автор робить акцент на тому, що режим
навчального закладу має бути наповнений змістовною діяльністю і спілкуванням. Це сприяє роз-
витку духовного
світу дитини. Вирішуючи це завдання, фахівець створює сприятливе підґрунтя для
розвитку позитивних рис характеру і соціальних якостей особистості. Використовуючи морально
спрямовані методи виховання, фахівець формує етично зрозумілу культуру поведінки в громад-
ських місцях, культуру взаємин, мови, зовнішнього вигляду. Ігрові прийоми, використані фахів-
цем, викликають у дітей позитивні емоції, забезпечують більш високу сприйнятливість дитиною
моральних правил і норм поведінки.
Автором запропоновано загальний план заходів щодо формування соціальної компетентності в
дітей молодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Зроблено висновок, що організація безпо-
середньої діяльності дітей є одним із способів вирішення завдань, позначених у державному освіт-
ньому стандарті шкільної освіти як формування загальної культури особистості, у т. ч. і формуван-
ня соціальної компетентності дітей молодшого шкільного віку.
Ключові слова: соціальна компетентність, молодший шкільний вік, розвиток і соціалізація, діти з синдромом Дауна.