У статті концептуально аргументовано напрацювання з дискурсивної лексикографії в сучасному українському мовознавстві, що корелюють із американською та
західноєвропейською практикою в роботі над словниками. Новий лексикографічний
пошук із запропонованої дослідницької проблеми дозволяє усвідомити виклики, що
стоять перед сучасною лінгвістикою в її адекватності потребам модерних суспільств
в інформаційну еру, та створити нові словники, які відповідатимуть вимогам часу
й комунікативного простору. Авторами аналізуються фактори, що зумовили розвиток дискурсивної лексикографії в модерному світі. Модель словників нового типу
для забезпечення неолінгвістичних напрямів сучасного гуманітарного знання розглядається в контексті суспільних потреб постінформаційної доби. Йдеться передусім про медіа- та юрислінгвістику, бізнесову та політичну лінгвістику, іміджелогію та лінгвоекспертологію, комунікативні напрями реклами, брендингу, піару та
ін., у яких перехрещуються дослідницькі методи, моделі, характеристики, поняттєвий обсяг термінології з метою оптимального забезпечення лінгвістикою нових
пошукових ідей і лексикографічних практик. Розглянуто й обґрунтовано структуру та особливості лексикографічного опису в словниках дискурсивного типу
«Медіалінгвістика: словник термінів і понять» та «Юрислінгвістика: словник термінів і понять» — інноваційних виданнях українського мовознавства ХХІ ст. Словники створені з увагою до американських і західноєвропейських студій з медіа- та
юрислінгвістики, комунікативістики, функціональної стилістики, що дозволяє панорамно співвіднести лексикографічний досвід укладання словників дискурсивного
типу. Автори висновково твердять, що завдання сучасної дискурсивної лексикографії зосереджені на формуванні цілісного наукового світогляду та системного фахового знання у процесі мовної комунікації.

Ключові слова: дискурсивна лексикографія, функціональна стилістика, неолінгвістика, медіалінгвістика, неолінгвістика, юрислінгвістика