У статті проаналізовано функціонування мовних одиниць в інформаційному просторі сьогодення в умовах масштабної війни проти української державності. Позамовні чинники стають визначальними в доборі лексичних, синтаксичних, стилістичних засобів для семантичного, оцінного, образного протиставлення війни і миру, чужого й свого, ворога і життєво важливих національних цінностей. Негативнооцінні раціональні та експресивні одиниці з розширеною семантикою формують словник низької експресії номінацій ворога, а позитивнооцінні — словник високої експресії для вербального вираження явищ національного спротиву в боротьбі за збереження власної ідентичності. Ядром обох оцінних парадигм є суспільно-політична лексика, яка в контексті набуває нових семантичних і стилістичних конотацій. Основою творення публіцистичного словника лінгво-психологічного опору війні є стилістичний потенціал мови: епітети, метафори, порівняння з прозорою образною семантикою. Активізовані мовні ресурси сьогодення уможливлюють одну з найважливіших функцій ЗМК — формування національно-мовної свідомості суспільства

Ключові слова: раціональний словник, експресивна лексика, суспільно-політична лексика, позитивнооцінні одиниці, негативнооцінні одиниці, семантика, стилістична конотація