Дана стаття присвячена аналізу реалістичних та ритуально-світоглядних вимог, обмежень та приписів, що стосуються жінки-господині як основного виконавця процесу хлібопечення в традиційній українській родині. Автор доходить до висновку, що вони покликані, передовсім, для забезпечення випікання хліба, придатного до вжитку як з реальної, так і з ритуальної точки зору шляхом обмеження, нівелювання чи регламентації можливого негативного впливу збоку жінки-хлібопекарки. З другого боку, комплекс вказаних приписів оберігав господиню від надмірних перевантажень, які могли бути спричинені роботою з випіканням хліба та могли негативно вплинути на її здоров 'я. Крім того, будуть розглянуті випадки заміни основного виконавця акту хлібопечення: їхні види, причини та сприйняття у народній свідомості.

Ключові слова: випікання хліба, жінка-господиня, хтонічні істоти, нечиста жінка, вагітність, замішування тіста, первісток, чоловік.