У статті набули розвитку ідеї еволюційно-інформаційно-феноменологічної па­радигми лінгвістичного дослідження. Проаналізовано сучасний стан мовознавчої науки в контексті розвитку новітнього етапу наукового пізнання, який характери­зується значним розширенням концептуального простору досліджень, взаємопро­никненням різнорідних наукових парадигм, епістем та методів, стиранням граней між різними ділянками знання. Акцентовано на нагальній потребі інтелектуалізації техніки і технології, зумовленій насамперед інформаційно-мережевою кризою. На­голошено на зміцненні переконаності професійної спільноти в тому, що інтелект є формою індивідуалізації системи, якій притаманний мовний статус. У зв’язку з цим сформульовано дослідницькі гіпотези, які мусять бути покладені в основу сучасно­го лінгвістичного дослідження. Перша гіпотеза стосується інформаційної суті мови. Друга стверджує, що наявність мовного статусу є необхідною умовою інтелекту. Третя випливає з еволюційного характеру виникнення мови. Якщо мислити послі­довно, вона є наслідком і продуктом і соціальної, і біологічної, і загальної еволюції природи та суспільства.

Сучасна лінгвістика, усвідомивши, що об’єкт її дослідження — мова — є ево­люційним, має інформаційну природу, а в субстанційному смислі є носієм інтелекту, постала перед кардинальною для себе проблемою: усвідомити і зрозуміти на фун­даментальному рівні природу виникнення і формування зв’язків між мовою та інте­лектом (і навпаки).
За основну методологічну базу обрано загальну теорію еволюції в її авторсько­му варіанті, який ґрунтується на феноменологічній концепції складності. Сформу­льовано три основні закони еволюції: закон зростання складності (необхідна умо­ва еволюції), закон темпоральної динаміки складності та закон випереджального зростання величини так званої «паразитної» складності.
Застосування теорії еволюції як методології дослідження дозволяє з’ясувати еволюційні зв’язки між нейронним і комунікаційним механізмами еволюції, з одно­го боку, та іншими механізмами, — з другого. Простежити, наскільки це можливо, еволюційну ретроспективу згаданих зв’язків та межі претензій на інтелектуаль

Ключові слова: еволюційно-інформаційно-феноменологічна парадигма
лінгвістики, складність, інтелект, лексикографічний ефект в інформаційних системах, теорії лексикографічних систем і семантичних станів