У статті розглядається структура феноменологічних вимірів навчальної діяльності. Вводиться нова постановка проблеми. Здійснюється перехід від розгляду феноменологічного простору свідомості дереалізації феноменологічних структур в об'єктиваціях навчальної діяльності. Вводяться у розгляд інтенціональність, інтерактивність та інтерсуб'єктивність. Виявляється роль інтенціональності, інтерактивності та інтерсуб'єктивності при формуванні сумісної пізнавальної діяльності. Досліджується значення феноменологічних структур для підвищення ефективності пізнавальної діяльності та формування дослідницьких компетенцій. Виявляється роль роль інтенціональності, інтерактивності та інтерсуб'єктивності при формуванні пізнання як колек тивноїмережевої діяльності. Розглядається значення феноменологічних структур для формування соціальних компетентностей, які унормовують участь у науко-вому дискурсі, обговоренні проблем, науковій дискусії та комунікаціях. Виявляється роль феноменологічних структур для активації пізнавальної діяльності та підвищення її ефективності. Виявляється потенціал методологічного застосування феноменологічних вимірів навчальної діяльності для підвищення інтересу до вивчення теоретичних дисциплін. Розкривається значення впливу феноменологічних структур, застосованих у навчальній діяльності, на розвиток пізнавальних здатностей і формування нового розуміння можливостей застосування результатів вивчення теоретичних дисциплін у професійній діяльності майбутнього фахівця.

Ключові слова: феноменологічні виміри навчальної діяльності, пізнання, сумісна пізнавальна діяльність, інтенціональність, інтерактивність, інтерсуб'єктивність, компетентність, комунікація.