У статті проаналізовано наукову спадщину українського лінгвіста, лексиколога й лексикографа XX ст. Л. С. Паламарчука, 100-літній ювілей якого відзначено цього року. Наведено основні факти з біографії вченого. Окреслено напрямки його лексикологічних досліджень на різних етапах наукової діяльності: вивчення синоніміки творів М. М. Коцюбинського, шляхів розвитку словникового складу української літературної мови, усної літературної мови. Звернено увагу на порівняльні дослідження української мови з іншими слов'янськими мовами. Представлено словники, над якими працював учений. Наголошено на актуальності висловлених Л. С. Паламарчуком тез щодо засад укладання словників. Відзначено науково-організаційну діяльність професора як завідувача відділу лексикології та лексикографії академічного інституту, як координатора роботи над лексикографічними працями.

Ключові слова: лексикологія, лексикографія, синоніміка, словниковий склад сучасної мови, Л. С. Паламарчук