Стаття присвячена проблемі класифікації сучасної української воєнної прози. Дослідниця проаналізувала жанрову природу низки романів та повістей і запропонувала класифікувати їх за поділом на «високу», «масову» і «межову» літератури. До першої належать складні й багатовимірні тексти (з алюзіями, іронією, пародійністю тощо), дія відбувається переважно в ментальній площині. До другої віднесено твори, де превалює екшн і широко використані елементи «масової літератури». До третьої групи тяжіють тексти зі змішаними ознаками: висвітлюючи гострі суспільні теми, автори поєднують еволюцію характерів зі спрощеністю фабули та образів, із засобами «масової літератури».

Ключові слова: воєнна проза, класифікація, вертикаль, простір, антиутопія.