У статті проаналізовано художнє осмислення Голодомору як міфологічної моделі апокаліпсиса. Автор доходить висновку, що письменник, використовуючи біблійні образи та сюжетні елементи, моделює свою версію кінця днів як метафізичного способу збагнути масштаби і глибину трагедії українського народу. У рамках цього автор витворює ху-дожню структуру з характерною та чіткою дихотомією «сакральне — профанне», колективного Христа і колективного Антихриста, протиставляючи гармонійному світу традиційного українського села ієрархічну систему більшовицьких сил зла, що варіюється від свідомого та радикального до неочевидного і банального.

Ключові слова: міф, модель світу, апокаліптичність, сакральне, радикальне зло, Голодомор, В. Барка, Жовтий князь