У статт іаналізуються основні соціологічні теорії й концепції стосовно Османської імперії XVIIIст. її політичного, економічного, міжнародного життя. Основні теорії які будуть використовуватися в рамках фактологічного матеріалу: модернізаційна, світ-системна, класова, дивергенційна, історичної соціології, концепція “Великої кривої” Рея Даліо, економічних циклів, описанихзгіднометодологіїекономічнихциклів. Метою статті є перевіркатеорійосманською практикою і виробленнязагальноїтеоретичноїлініїрозвиткудержавиОсманів у XVIIIст. Виявлено, щоОсманська держава пережила у XVIIIстолітті низку змін, які, на перший поглядбули не дужепомітнісучасникам, але яківизначилиподальшийрозвитокдержави на десятиліття вперед аж до серединикінця ХІХст. З точки зорумодернізаційноїтеоріїОсманська держава зазналакількаетапівзмін, яківже й так докладнодосліджені в історіографії: “Епохутюльпанів” (1703-1730), модернізаційні потуги 1750-1770-хрр., правлінняСелімаІІІ (“Нізамі-Джедід”) –якінамагалисяскопіювати й дорівнятися до європейськихінститутів у намаганнівідновитивійськовумогутність і вдалопротистоятинаступуєвропейців. Через цілу низку причин як суб’єктивного так і об’єктивногоабо реального характеру
ціспроби не дали того результату, який очікували його впроваджувачі, а обмежилися лише певними здобутками, які структурно мало змінили османську державу. Згідно теорії економічних циклів – османи потрапили в низхідну тенденцію ділової активності (як і інші країни), але через структуру економіки та економічну політикузазнали більших збитків, що вплинули на соціальну сферу. З точки зору марксистського аналізу османи залишалися феодальною країною з яскраво вираженим військово-експансіоністським елементом. З точки зору світ-системного аналізу –до кінця століття османи міцно закріпилися в статусі держави напівпериферії, знизившисвій статус до регіональної держави в кращому випадку. З точки зору історичної соціології –османське суспільство почало поляризуватися як територіально (через зростаючу роль місцевих верхівок та пониження влади центрального уряду) та функціонально (через відсутність індустріалізації та асиметричності торгівлі й неадекватності економічної політикивлади в османів так і не виник виробничий «третійклас»). Окремо варто виділити концепцію Рея Даліо, яка хоч і відносно популярна в журналістських та наукових колах, але не може слугувати науковою теорією через неверифікованістьта понятійну розмитість критеріїв

Ключові слова: Османська імперія, XVIII століття, модернізація, історична соціологія, світ-системний аналіз.