Нині студенти перебувають під посиленою дією стресогенних чинників.
Заняття руховою активністю є ефективним засобом у боротьбі зі стресом. Водночас у багатьох регіонах України можливі ускладнення для занять руховою активністю, що вимагає
нових підходів до організації оздоровчих заходів зі студентами. Мета. Дослідити рівень
стресу здобувачів вищої освіти в умовах дистанційної освіти залежно від рівня їхньої рухової
активності. Методи. Анкетування, статистичний аналіз із використанням методів описової
статистики та порівняльного аналізу. Результати. Встановлено, що значна частка здобувачів
вищої освіти на період опитування переживала стресові ситуації: 47,1 % респондентів
побували в епіцентрі бойових дій, 46,2 % – пережили розлуку з членами сім’ї або друзями /
коханими, у 64,5 % відбулась переоцінка життєвих цінностей. Окремі респонденти вказали
на втрату або пошкодження житла, поранення та загибель близьких чи рідних. Установлено, що лише у 12,5 % студентів не зафіксовано ознак стресу, 62,8 % з них із помірним
та вираженим рівнем стресу потребують корекційних заходів із використанням рухової
активності, спрямованих на адаптацію до стресогенних впливів та подолання стресу.
Отримані дані свідчать про загрозливі масштаби поширення стрес-асоційованих станів
серед здобувачів вищої освіти. Підтверджено, що прояв стресу в студенток статистично
значуще (p < 0,05) більш інтенсивний порівняно зі студентами. Виявлено, що рівень рухової
активності студентів суттєво знизився. Доведено, що існує статистично значущий (p < 0,05)
кореляційний зв’язок між заняттями руховою активністю та рівнем стресу здобувачів вищої
освіти. Встановлено, що студенти з недостатнім рівнем рухової активності мають вищий
рівень стресу, що вказує на необхідність цілеспрямованого використання засобів рухової
активності для запобігання й корекції стрес-асоційованих станів здобувачів вищої освіти.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, стрес, рівень рухової активності.