У статті проаналізовано комплекс архівних документів радянських спецслужб (агентурних донесень, рапортів, зведень тощо), пов’язаних з роботою О. Довженка над фільмом «Іван» упродовж 1931–1932 років. З усіх картин саме цьому фільмові присвячено найбільшу кількість документів подібного спрямування. У своїх донесеннях агенти інформували спецслужби про роботу над сценарієм, його проходження через цензурні органи, знімальний період. Після завершення роботи над картиною в Україні розпочалася критика його автора. У цей період агенти фіксували важкий морально-психологічний стан митця, його негативні висловлювання на адресу українського партійного керівництва і представників літературно-мистецької інтелігенції, заходи керівників української і союзної кінематографії, спрямовані на нівелювання негативної оцінки фільму в пресі. Щоб отримати більш повну інформацію про фільм, залучали відповідних фахівців для написання рецензій. Через значний тиск і негативне ставлення в Україні режисер змушений був переїхати до москви, де його представили йосипу сталіну. Диктаторові фільм сподобався. Слідом за сталіним різко змінила думку про «Івана» й офіційна критика. Фільм дозволили демонструвати. Довженко був урятований, здавалося, від неминучої загибелі. Невдовзі режисер розпочав роботу над своїм наступним фільмом – «Аероград», але в москві радянські спецслужби не випускали митця зі свого поля зору.
Загалом стеження за О. Довженком під час його роботи над фільмом «Іван» входило до значно ширшого кола оперативних заходів спецслужб з отримання компрометуючих матеріалів щодо «антирадянської» діяльності митця і тривало аж до його смерті.

Ключові слова: Олександр Довженко, радянські спецслужби, агенти, агентурні донесення, кінофільм «Іван».