Психологічні стресори військового часу: поширеність та ефекти серед населення України [Текст] / С. Дембіцький, В. Степаненко, О. Злобіна, Є. Головаха, Л. Найдьонова,
Набір: 13898, Соціология: теорія, методи, маркетинг, 15753Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2024. - № 4, жовтень-груденьОпис: С. 5-26 : Бібліогр.: с. 24-25Примітки про зміст: Ключові слова: психологічний дистрес, стресори військового часу, соціальна підтримка, моральна дилема, дискримінація, травмувальні спогади, фінансова депривація, погіршення фізичного здоров’я, медіатравматизація Анотація: Стаття присвячена впливу різноманітних стресорів військового часу на психологічний стан населення України. Останній при цьому аналізується через показники психологічного дистресу. Здійснено огляд стресорів, які були виокремлені в попередніх дослідженнях, сфокусованих на війні. На цій підставі запропоновано авторський перелік стресорів (усього 28), з якими стикається населення України в умовах війни. Завдяки апробації запропонованих стресорів в емпіричному дослідженні виокремлено 12 більш загальних груп стресорів: 1) досвід перебування в небезпечних ситуаціях; 2) недостатність соціальних (в широкому значенні) послуг; 3) проблеми, пов’язані з переїздом на нове місце проживання на постійних засадах; 4) труднощі матеріального характеру; 5) залишення домівки на тривалий час та розлука із близькими; 6) дискримінація, недостатність підтримки з боку близьких та моральні дилеми; 7) спровоковані війною конфлікти із близькими та оточенням; 8) проблеми зі здоров’ям — власним та близьких; 9) загроза для свого життя та життя близьких як імовірність; 10) масові неґативні ефекти (повідомлення у ЗМІ та проблеми з життєзабезпеченням помешкань); 11) травматичні спогади, зокрема досвід масової паніки; 12) відповідальність за інших. Завдяки узагальненій аналітичній моделі (для її побудови було використано множинну реґресію: F = 34,8; df = 14; p-value < 0,001; R2 = 14,6%) визначено сім конкретних стресорів, які чинять найбільший вплив на рівень психологічного дистресу респондентів: 1) недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи на потребу в ній; 2) необхідність унаслідок складних обставин допускатися вчинків, яких не схвалюєш; 3) дискримінація через належність до певної соціальної групи; 4) пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні неґативні відчуття; 5) значні фінансові або матеріальні втрати; 6) проблеми зі здоров’ям, з якими зіткнулися близькі; 7) переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет)..Найменування теми як предметна рубрика: Психологія | Соціологія. Суспільство Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 316 Соціологія| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 316.6 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 314/316 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER25010005 |
Ключові слова: психологічний дистрес, стресори військового часу, соціальна підтримка, моральна дилема, дискримінація, травмувальні спогади, фінансова депривація, погіршення фізичного здоров’я, медіатравматизація
Стаття присвячена впливу різноманітних стресорів військового часу на психологічний стан населення України. Останній при цьому аналізується через показники психологічного дистресу.
Здійснено огляд стресорів, які були виокремлені в попередніх дослідженнях, сфокусованих на війні. На цій підставі запропоновано авторський перелік стресорів (усього 28), з якими стикається населення України в умовах війни.
Завдяки апробації запропонованих стресорів в емпіричному дослідженні виокремлено 12 більш загальних груп стресорів: 1) досвід перебування в небезпечних ситуаціях; 2) недостатність соціальних (в широкому значенні) послуг; 3) проблеми, пов’язані з переїздом на нове місце проживання на постійних засадах; 4) труднощі матеріального характеру; 5) залишення домівки на тривалий час та розлука із близькими; 6) дискримінація, недостатність підтримки з боку близьких та моральні дилеми; 7) спровоковані війною конфлікти із близькими та оточенням; 8) проблеми зі здоров’ям — власним та близьких; 9) загроза для свого життя та життя близьких як імовірність; 10) масові неґативні ефекти (повідомлення у ЗМІ та проблеми з життєзабезпеченням помешкань); 11) травматичні спогади, зокрема досвід масової паніки; 12) відповідальність за інших.
Завдяки узагальненій аналітичній моделі (для її побудови було використано множинну реґресію: F = 34,8; df = 14; p-value < 0,001; R2 = 14,6%) визначено сім конкретних стресорів, які чинять найбільший вплив на рівень психологічного дистресу респондентів: 1) недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи на потребу в ній; 2) необхідність унаслідок складних обставин допускатися вчинків, яких не схвалюєш; 3) дискримінація через належність до певної соціальної групи; 4) пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні неґативні відчуття; 5) значні фінансові або матеріальні втрати; 6) проблеми зі здоров’ям, з якими зіткнулися близькі; 7) переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет).
