Ключові слова: релігія; духовність; віра; стратегія подолання

Переживання труднощів, пов’язаних з війною, вимагає від людини неабияких емоційних та духовних зусиль. З метою виокремлення стратегій, що допомагають українцям триматися під час важких випробувань, у квітні та травні 2022 року було проведено інтерв’ю із 31 респондентом з різних реґіонів України, а також із вимушеними переселенцями у межах України та за кордоном. У цій статті ми виокремлюємо релігійну стратегію подолання як таку, що допомагає у боротьбі з життєвими викликами, спричиненими війною. Наше дослідження, зокрема, висвітлює духовний досвід римо-католицької спільноти України.

Багатофункціональність релігійної стратегії (згідно з К. Парґаментом) може проявлятися у різних формах релігійної поведінки, які також спостерігаємо серед опитаних (пасивна, активна, у вигляді особистого звернення до Бога, міжособистісна — всередині церковних спільнот, орієнтована на розв’язання проблем, пошук емоційного заспокоєння, яке приносять релігійні практики, такі як молитва та участь у богослужіннях). Релігійна стратегія подолання допомагає здобути надію через віру й довіру до Бога, а також сформувати більш позитивне бачення майбутнього свого та своєї країни.

Як українці використовували релігію, щоб впоратися зі страхом і травмами війни? Релігійні механізми подолання передбачають, з одного боку, фізичні дії, такі як вечірня молитва в колі сім’ї та відвідування церковних служб, з іншого боку, метафізичні дії — спілкування з Богом у повсякденному житті або «полишення всього на волю Богові». Наше дослідження показує, як деякі українці, відчуваючи страх і травму війни, зверталися до релігії як у традиційному, духовному сенсі, так і в ширшому — як до джерела надії, віри у краще майбутнє, у перемогу і сили добра. Це дослідження про тих українців, які обирали віру як свою домінантну стратегію виживання на початку війни.