Ключові слова:

Колись у Оксани Забужко знайшов цікаву формулу відносин «читач-автор», Яку наводжу зараз не дослівно, але пам'ятаю, що згідно із нею слід назвати письменника, якому би хотілось зателефонувати й поговорити з ним. Й це може бути автор поза часом. Коли я спробував застосувати таку формулу до своїх читацьких досвідів, то мені згадався Дж. Р.Р. Толкін та В. Стус. Цікаво, що обоє для мене найбільше розкрились після занурення у епістолярні виміри їх творчості. Зараз до них я можу додати В. Рубана, якого відкрив для себе нещодавно. Тобто, мені хотілося би поговорити саме з цими майстрами слова й можливо тому, що слово для них було інструментом для чого більшого за літературу, чогось справді людського.