Протидія злочинності в Україні у середині 1960-х років: досвід, уроки [Текст] / В. А. Греченко, С. С. Бандурка
Набір: 14177, Вісник національної академії правових наук України, 16328Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2024. - № 4. - Том 31Опис: С. 86-100 : Бібліогр.: с. 98-99Примітки про зміст: Ключові слова: Україна, 1960-ті роки, міністерство охорони громадського порядку, міліція, протидія злочинності Анотація: Стаття присвячена дослідженню діяльності правоохоронних органів щодо протидії кримінальній злочинності в середині 1960х років. У цей час відбулася зміна політичної влади в СРСР і йшли пошуки нової парадигми організації та діяльності органів внутрішніх справ. Слід відзначити, що рівень злочинності в середині 1960х років залишався досить високим, хоча офіційно показники розкриття злочинів покращилися. Значною була кількість таких злочинів, як: тяжкі тілесні ушкодження; зґвалтування; крадіжки особистої власності; шахрайство; хуліганство. Міністерство охорони громадського порядку вживало заходи щодо покращення якості агентурно-оперативної роботи у сфері запобігання та розкриття кримінальних злочинів, переглядався агентурний апарат з метою заміни його більш працездатним; активізовано було боротьбу з притоноутриманням, проституцією та наркоманією. Водночас було встановлено численні факти порушень законності, що допускалися працівниками міліції при охороні та конвоюванні заарештованих. Було встановлено факти, коли окремі працівники міліції саджали громадян у камеру попереднього ув’язнення без будь-яких підстав та навпаки не вживали заходів до негайного затримання та ув’язнення до неї осіб, запідозрених у вчиненні злочинів. Мала місце незадовільна організація оглядів місць подій та невміле проведення початкових оперативно-розшукових і слідчих дій. У деяких лінійних органах міліції стосовно осіб, які постійно займалися бродяжництвом і не мали постійного місця проживання, нерідко обмежувалися лише оформленням приводів та офіційних попереджень, необґрунтовано звільняли їх і тим самим давали можливість продовжувати вести бродячий спосіб життя. Враховуючи, що ще багато злочинів скоєно раніше засудженими, було запроваджено такий вид обліку, як спостережну справу для вивчення поведінки осіб із раніше судимих, що виношували злочинні задуми. Проводилася робота зі зміцнення кадрів дільничних уповноважених та було організовано спеціальне навчання при райвідділах міліції щодо підвищення їх кваліфікації в оперативному аспекті..Найменування теми як предметна рубрика: Право. Юриспруденція Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 34 Право. Юриспруденція | 35 Державне адміністративне управління. Уряд. Військова справа| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 351.74. 08 (477)”196” (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 34 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER25030026 |
Поличне розташування: Систематична картотека (бібліографія) Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
Ключові слова: Україна, 1960-ті роки, міністерство охорони громадського порядку,
міліція, протидія злочинності
Стаття присвячена дослідженню діяльності правоохоронних органів щодо
протидії кримінальній злочинності в середині 1960х років. У цей час відбулася зміна
політичної влади в СРСР і йшли пошуки нової парадигми організації та діяльності органів внутрішніх справ. Слід відзначити, що рівень злочинності в середині 1960х років
залишався досить високим, хоча офіційно показники розкриття злочинів покращилися.
Значною була кількість таких злочинів, як: тяжкі тілесні ушкодження; зґвалтування;
крадіжки особистої власності; шахрайство; хуліганство. Міністерство охорони громадського порядку вживало заходи щодо покращення якості агентурно-оперативної
роботи у сфері запобігання та розкриття кримінальних злочинів, переглядався агентурний апарат з метою заміни його більш працездатним; активізовано було боротьбу
з притоноутриманням, проституцією та наркоманією. Водночас було встановлено
численні факти порушень законності, що допускалися працівниками міліції при охороні
та конвоюванні заарештованих. Було встановлено факти, коли окремі працівники міліції саджали громадян у камеру попереднього ув’язнення без будь-яких підстав та навпаки не вживали заходів до негайного затримання та ув’язнення до неї осіб, запідозрених у вчиненні злочинів. Мала місце незадовільна організація оглядів місць подій та невміле проведення початкових оперативно-розшукових і слідчих дій. У деяких лінійних
органах міліції стосовно осіб, які постійно займалися бродяжництвом і не мали постійного місця проживання, нерідко обмежувалися лише оформленням приводів та офіційних попереджень, необґрунтовано звільняли їх і тим самим давали можливість продовжувати вести бродячий спосіб життя. Враховуючи, що ще багато злочинів скоєно
раніше засудженими, було запроваджено такий вид обліку, як спостережну справу для
вивчення поведінки осіб із раніше судимих, що виношували злочинні задуми. Проводилася робота зі зміцнення кадрів дільничних уповноважених та було організовано спеціальне навчання при райвідділах міліції щодо підвищення їх кваліфікації в оперативному
аспекті.
