Ключові слова: біографія, еміграційна критика, інтерпретація, літературознавство, літературний процес ХХ ст., методологія, мистецький, оцінка

У статті розглянуто доробок визначних постатей української літературно-художньої критики ХХ ст.: В’ячеслава Брюховецького, Юрія Шевельова (Шереха), Ігоря Качуровського. На прикладі книги спогадів Михайла Слабошпицького простежено шляхи сучасної літератури, симпатії та антипатії критиків і письменників, особливості літературної ієрархії, роль державної політики у здійсненні функцій нагляду й цензурування художньої творчості. Акцентовано на висвітленні історико-літературного процесу в контексті критико-літературознавчих рефлексій свідка подій художньо-естетичного життя другої половини ХХ ст. Досліджено типологічні відмінності між суб’єктивною критичною оцінкою і літературознавчим осмисленням художніх явищ із позицій фактів, їхнього узагальнення й зіставлення, об’єктивної інтерпретації