Ключові слова: модернізм, символізм, неокласицизм, сонет, образ, форма, Розстріляне відродження

Уперше розглянуто публікації М. Жулинського 1991—2016 рр., у яких переосмислюється феномен І. Франка: розкривається еволюція його політичних поглядів від зацікавлення «науковим соціалізмом», марксизмом, сповідування ідей М. Драгоманова до критики «народної держави» Ф. Енґельса, німецької та російської соціал-демократії та до переходу на позиції націонал-демократизму, обстоювання політичної самостійності України. М. Жулинський акцентує на ціннісних пріоритетах Франка (культурницьких, націєтвірних, державницьких, його європеїзмі) і на їхній основі обґрунтовує власну концепцію сучасної розбудови української культури, нації та держави. Ці франкознавчі праці, у яких насвітлюється також Франків аналіз феномену душі, сприяють оновленій рецепції та актуалізації духової спадщини письменника