Ключові слова: семантика, прагматика, етикетні формули побажання, сакральні моделі, воєнний і мирний дискурси, сучасна мовна динаміка

Стаття присвячена семантиці й прагматиці слов’янських формул побажань у дискурсі миру й війни на матеріалі української і чеської мов. У сучасному українському мовознавстві спостерігається підвищений інтерес до семантики мови, механізмів мовних змін і трансформацій, зумовлених агресією РФ проти України. Значна кількість нових досліджень присвячена соціолінгвістичним процесам, появі лексичних новотворів, оновленню політичного та медійного дискурсу, однак формули побажання в мирному й воєнному дискурсах не стали предметом спеціального розбору. У пропонованому дослідженні аналізуються як архаїчні сакральні формули побажання (Будь здорові З Богом\ Дай Бог\ тощо), що мають праслов’янське походження та пов’язані з міфологічними уявленнями про долю, щастя й захист, так і новітні етикетні конструкції, актуалізовані в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Констатовано, що в українській мові сакральна формула З Богом\ зберігає функцію побажання, тоді як у чеській мові аналогічний вислів Sbohem\ зазнав семантичного зсуву та закріпився як формула прощання. Традиційні українські формули побажання (3 Богомі Добрий день\) у воєнному дискурсі прагматично переосмислюються (3 Богом у новий день! Дякую, Боже, за ранок!) і доповнюються новими побажаннями {Мирного дня\ Мирного неба\ Тихоїночі\ Бережіть себе\ Тримаймося! Повертайся живим\ та ін.), які функціонують як мовні маркери колективної солідарності, поєднуючи риси етикетного вислову зі щоденною небезпекою, тривогою й потребою у взаємній підтримці. У типологічному зіставленні української та чеської мов виявлено асиметрію динаміки моделей побажань: найбільш інтенсивні семантичні й прагматичні зміни спостерігаються в українській мові як мові, що живе в умовах війни, тоді як у чеській мові формула Hezky den\ зберігає нейтральний етикетний статус