Поет і війна: Максим Рильський в евакуації [Текст] / Т. Руда
Набір: 14370, Народна творчість та етнологія, 16565Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2025. - № 1 (405), січень-березеньОпис: С. 27-40 : Бібліогр.: с. 39-40Примітки про зміст: Ключові слова: Максим Рильський, евакуація, Уфа, АН УРСР, Інститут народної творчості і мистецтва, «Слово про рідну матір», «Мандрівка в молодість» Анотація: На початку липня 1941 року Максим Рильський з родиною був евакуйований до Уфи, куди виїхали установи Академії наук УРСР (нині – Національна академія наук України), а також письменники й митці старшого покоління. М. Рильський спочатку обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту суспільних наук, що об’єднував інститути гуманітарного профілю. Після реорганізації цієї установи очолив Інститут народної творчості і мистецтва (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України). Співробітники Інституту організовували фольклорні експедиції в українські села Башкирії, створили низку праць на основі польових записів, вивчали башкирський музичний фольклор. Діяльність М. Рильського не обмежувалася керівництвом науковою установою. Максим Тадейович брав участь у роботі Спілки письменників України, організації періодичних видань, виступав із доповідями. Писав публіцистичні статті, займався перекладами, працював (разом з М. Калиновичем і Л. Булаховським) над створенням Російсько-українського словника. У 1943 році М. Рильського обрали дійсним членом АН УРСР. З перших днів війни М. Рильський писав агітаційні вірші, твори громадянської лірики. В евакуації створив відомий вірш-оду «Слово про рідну матір», прочитану на Першому антифашистському мітингу (26.11.1941), видав кілька поетичних збірок («За рідну землю», «Світла зброя», «Світова зоря», «Слово про рідну матір»), поему «Жага». У роки війни створив найбільший за обсягом поетичний твір – автобіографічну поему «Мандрівка в молодість», на жаль, недооцінену його сучасниками. Перебуваючи в суворих умовах евакуації, М. Рильський виступав як поет, громадський діяч, публіцист і вчений, невтомно працював на перемогу. У квітні 1944 року родина Рильських повернулася в Київ.Найменування теми як предметна рубрика: Літературознавство. Українська література Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 821(477) Художня література (Україна)| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 821.161.2-1(Рил)+355.01-054.73]“193/194” (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 39 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER25040033 |
Ключові слова: Максим Рильський, евакуація, Уфа, АН УРСР, Інститут народної творчості і мистецтва, «Слово про рідну матір», «Мандрівка в молодість»
На початку липня 1941 року Максим Рильський з родиною був евакуйований до Уфи, куди виїхали установи Академії наук УРСР (нині – Національна академія наук України), а також письменники й митці старшого покоління. М. Рильський спочатку обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту суспільних наук, що об’єднував інститути гуманітарного профілю. Після реорганізації цієї установи очолив Інститут народної творчості і мистецтва (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України). Співробітники Інституту організовували фольклорні експедиції в українські села Башкирії, створили низку праць на основі польових записів, вивчали башкирський музичний фольклор. Діяльність М. Рильського не обмежувалася керівництвом науковою установою. Максим Тадейович брав участь у роботі Спілки письменників України, організації періодичних видань, виступав із доповідями. Писав публіцистичні статті, займався перекладами, працював (разом з М. Калиновичем і Л. Булаховським) над створенням Російсько-українського словника. У 1943 році М. Рильського обрали дійсним членом АН УРСР.
З перших днів війни М. Рильський писав агітаційні вірші, твори громадянської лірики. В евакуації створив відомий вірш-оду «Слово про рідну матір», прочитану на Першому антифашистському мітингу (26.11.1941), видав кілька поетичних збірок («За рідну землю», «Світла зброя», «Світова зоря», «Слово про рідну матір»), поему «Жага». У роки війни створив найбільший за обсягом поетичний твір – автобіографічну поему «Мандрівка в молодість», на жаль, недооцінену його сучасниками.
Перебуваючи в суворих умовах евакуації, М. Рильський виступав як поет, громадський діяч, публіцист і вчений, невтомно працював на перемогу. У квітні 1944 року родина Рильських повернулася в Київ
