Родини Рильських і Булаховських: зі спогадів про творчі контакти за часів Другої світової та повоєнної доби [Текст] / М. Карацуба
Набір: 14370, Народна творчість та етнологія, 16565Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2025. - № 1 (405), січень-березеньОпис: С. 41–49 : Бібліогр.: с. 49Примітки про зміст: Ключові слова: Максим Рильський, Леонід Булаховський, Юлія Булаховська, науковці в евакуації, уфимський період, творчі контакти Анотація: У статті наведено спогади представників родини академіка-лінгвіста Леоніда Булаховського: його дружини – Тетяни Булаховської (кандидатки філологічних наук, фахівчині з французької мови й літератури, оперної співачки) та доньки – Юлії Булаховської, докторки філологічних наук, полоністки, професорки, академікині Академії наук вищої школи – про спілкування з Максимом Рильським і його родиною в евакуації в Уфі (Башкирія, 1941–1942) та Києві (кінець 1943–1961). У фокусі уваги перебувають творчі зустрічі двох визначних науковців, яких об’єднували не лише спільна робота на широкій гуманітарній ниві – лінгвістика, фольклористика, літературознавство, проблеми перекладу, а й особисті дружні стосунки. Перші епізоди спогадів торкаються подій початку Другої світової війни. З наступом фашистських військ на Україну значна частина академічних організацій була змушена евакуюватися до більш безпечних регіонів Радянського Союзу. Улітку 1941 року М. Рильський як директор Інституту народної творчості і мистецтва та Л. Булаховський, на той момент заступник директора Інституту мови і літератури АН УРСР, евакуювалися до Башкирії, де продовжили виконувати свої обов’язки як співробітники академічних установ. Творчі контакти науковців стартують з уфимського періоду. Запропоновані спогади стосуються також творчих проєктів, над якими працювали науковці, насамперед над укладанням російсько-українського словника, а також перекладів М. Рильським творів французьких, польських та інших європейських авторів. Торкаються вони і подій повоєнних, зокрема участі науковців у конгресах славістів та важливих міжнародних наукових конференціях. Окремо розглядаються наукові здобутки видатних учених на фольклористичній ниві, йдеться про передмову Л. Булаховського до видань «Сербські народні пісні» і «Сербська народна поезія», а також про переклади М. Рильського з народної поезії сербів. Окрема увага концентрується на літературознавчій розвідці Л. Булаховського, присвяченій М. Рильському, – «Рильський – поет-патріот».Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 39 Культурна антропологія. Етнографія. Звичаї. Традиції. Спосіб життя. Фольклор| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 392.73(Бул+Рил)[(470.57)“194”+(477.41-25)“194/196”] (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 39 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER25040033 |
Ключові слова: Максим Рильський, Леонід Булаховський, Юлія Булаховська, науковці в евакуації, уфимський період, творчі контакти
У статті наведено спогади представників родини академіка-лінгвіста Леоніда Булаховського: його дружини – Тетяни Булаховської (кандидатки філологічних наук, фахівчині з французької мови й літератури, оперної співачки) та доньки – Юлії Булаховської, докторки філологічних наук, полоністки, професорки, академікині Академії наук вищої школи – про спілкування з Максимом Рильським і його родиною в евакуації в Уфі (Башкирія, 1941–1942) та Києві (кінець 1943–1961). У фокусі уваги перебувають творчі зустрічі двох визначних науковців, яких об’єднували не лише спільна робота на широкій гуманітарній ниві – лінгвістика, фольклористика, літературознавство, проблеми перекладу, а й особисті дружні стосунки.
Перші епізоди спогадів торкаються подій початку Другої світової війни. З наступом фашистських військ на Україну значна частина академічних організацій була змушена евакуюватися до більш безпечних регіонів Радянського Союзу. Улітку 1941 року М. Рильський як директор Інституту народної творчості і мистецтва та Л. Булаховський, на той момент заступник директора Інституту мови і літератури АН УРСР, евакуювалися до Башкирії, де продовжили виконувати свої обов’язки як співробітники академічних установ. Творчі контакти науковців стартують з уфимського періоду.
Запропоновані спогади стосуються також творчих проєктів, над якими працювали науковці, насамперед над укладанням російсько-українського словника, а також перекладів М. Рильським творів французьких, польських та інших європейських авторів. Торкаються вони і подій повоєнних, зокрема участі науковців у конгресах славістів та важливих міжнародних наукових конференціях.
Окремо розглядаються наукові здобутки видатних учених на фольклористичній ниві, йдеться про передмову Л. Булаховського до видань «Сербські народні пісні» і «Сербська народна поезія», а також про переклади М. Рильського з народної поезії сербів.
Окрема увага концентрується на літературознавчій розвідці Л. Булаховського, присвяченій М. Рильському, – «Рильський – поет-патріот»
