Ключові слова: антиідилія, вітаїзм, профетичні мотиви, націософія, архетипи, жанр, система образів, народнопісенна традиція, поетика

У статті комплексно проаналізовано поетичний цикл Івана Франка «Веснянки» як оригінальний авторський жанроутвір, де поєднуються фольклорна традиція і новітня поетична рефлексія. Синтез фольклорного матеріалу й авторського стилю дає підстави розглядати цей цикл не лише як певну стилізацію, а передусім як новий художній жанр, котрий виходить за межі традиційної веснянкової генологічної моделі. Досліджено біографічний контекст створення циклу, розглянуто жанрові традиції веснянок і трансформаційні підходи Франка в олітературненні цього фольклорного жанру. Проаналізовано кілька тематичних груп поезій циклу: песимістичні (або «контр-веснянки», за Анною Білою), вітаїстичні, профетичні, міфологічні