"Перчити і приперчувати!": завдання радянських сатиричних видань (на прикладі журналу "Перець") [Текст] / К. Єремєєва
Набір: 1753, Український історичний журнал, 2010Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2018. — Вип. 1. Опис: С. 126-140. - Бібліогр.: С. 139Примітки про зміст: Ключові слова: журнал «Перець» | гумор | преса | радянська сатира Анотація: Уперше простежено залежність специфіки формулювання завдань сатиричних видань від контексту її висловлювання. Здійснено порівняльний аналіз сприйняття завдань діяльності журналу «Перець» представниками влади, членами редколегії видання, штатними та позаштатними авторами. Проаналізовано, як пояснювали роль часопису його читачам. Зроблено висновок, що зміст видання можна розділити на викривальний гумор, спрямований на критику суспільних вад, та на гумор, націлений передусім на досягнення сміхового ефекту. З'ясовано, що чим більш офіційним був контекст формулювання завдань діяльності «Перцю», тим більша перевага надавалася першому різновиду гумору, тобто «гумору-зброї». Але прагнення відповідати читацьким уподобанням штовхало авторів журналу використовувати також і «гумор-розвагу». Дослідження дозволяє зрозуміти специфіку сміхової культури в радянському суспільстві. З’ясовується, яке місце займав гумор в офіційній культурі. Також порушується питання специфіки реалізації партійних настанов працівниками преси. Зроблено висновок, що поступово сатирики почали більше орієнтуватися на читацькі вподобання й питома вага «гуморурозваги» збільшилася..Найменування теми як предметна рубрика: Історія України | Газети. Преса. Журналістика Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 070 Газети. Преса. Журналістика| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | 94(477)«1941/1991»:[821.161.2-7:070.487] (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER18070641 | |
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 93/94 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER18070523 |
Поличне розташування: Систематична картотека (бібліографія) Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 94(477)«1917–1921» Союз Пілсудського – Петлюри в історії боротьби за українську державність | 94(477)«1917/1921» Народне міністерство шляхів Української Народної Республіки: склад та завдання (1917–1918 рр.) | 94(477)«1918–1921» Роль дипломатичних установ у започаткуванні українсько-болгарських міждержавних відносин (1918–1921 рр.) | 94(477)«1941/1991»:[821.161.2-7:070.487] "Перчити і приперчувати!": завдання радянських сатиричних видань (на прикладі журналу "Перець") | 94(477)«1956–1989» Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956–1989 рр.) | 94(477):261.7 "В’їзд на митрополію" Йова (Борецького) через Золоті ворота 1621 р. та винайдення схеми історії "народу руського" | 94(477):314.151.3-054.73 Глобальне українство - новий соцюкультурний феномен у сучасному світі |
Ключові слова: журнал «Перець» | гумор | преса | радянська сатира
Уперше простежено залежність специфіки формулювання завдань сатиричних видань від контексту її висловлювання. Здійснено порівняльний аналіз сприйняття завдань діяльності журналу «Перець» представниками влади, членами редколегії видання, штатними та позаштатними авторами. Проаналізовано, як пояснювали роль часопису його читачам. Зроблено висновок, що зміст видання можна розділити на викривальний гумор, спрямований на критику суспільних вад, та на гумор, націлений передусім на досягнення сміхового ефекту. З'ясовано, що чим більш офіційним був контекст формулювання завдань діяльності «Перцю», тим більша перевага надавалася першому різновиду гумору, тобто «гумору-зброї». Але прагнення відповідати читацьким уподобанням штовхало авторів журналу використовувати також і «гумор-розвагу».
Дослідження дозволяє зрозуміти специфіку сміхової культури в радянському суспільстві. З’ясовується, яке місце займав гумор в офіційній культурі. Також порушується питання специфіки реалізації партійних настанов працівниками преси. Зроблено висновок, що поступово сатирики почали більше орієнтуватися на читацькі вподобання й питома вага «гуморурозваги» збільшилася.
