Ключові слова: міґрація

Розглядається актуальне та дискусійне питання про кількість втрат населення України внаслідок Голодомору 1932–1933 рр. Критично рроаналізовано методологію розрахунку та дані, що використовуються при оцінках у 7 млн і більше втрат населення порівняно з тими, на яких базується оцінка втрат у 3,9 млн, проведена дослідницьким колективом Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАН України. Актуалізуються питання стану джерельної бази досліджень, зокрема наявність архівної статистики населення періоду кінця 1920–1930 рр. у київських і московських архівах.
Висвітлюються питання якості даних переписів 1937 і 1939 рр. та проблеми оцінок чисельності населення, проведених у міжпереписний період 1926–1939 рр., зокрема чисельності населення на початок 1932 р. Показано статистичну й методичну некоректність у розрахунках, а також нереалістичність припущень про демографічний баланс із результатом у 7 млн втрат населення.
На основі порівняльного аналізу даних та методології розрахунку, що використовується при оцінці у 7 млн, а також визначення, що таке втрати населення від голоду, зроблено висновок про наукову необґрунтованість арґументів щодо «заниженої» оцінки втрат від Голодомору у 3,9 млн, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАН України.