Ключові слова: евристика | моральні евристики | соціальні евристики | консеквенціалізм | моральна інтуіція

Статтю присвячено аналітичному огляду основних досліджень моральних евристик. Розвідки, присвячені моральним евристикам, є наслідком поширення на сферу моралі досліджень евристик як методів, що дають змогу приймати рішення з мінімальними коґнітивними зусиллями. Відповідно, під моральними евристиками здебільшого мають на увазі методи, які дають змогу спростити процес прийняття моральних рішень. До таких методів переважно відносять використання простих норм («не вбий», «не вкради»), прийняття рішень на підставі емоційних реакцій, використання простих правил, як-от: «імітуй поведінку оточення чи авторитетних осіб», «дотримуйся типової поведінки відповідної спільноти» тощо. Хоча дослідники погоджуються з тим, що у щоденному житті людина здебільшого приймає рішення, керуючись такими евристиками, у них є розбіжності в оцінюванні їхньої ефективності, адже дехто акцентує увагу на помилковості таких рішень, а дехто — на їхній правильності. У зв’язку з цим особливої актуальності набула проблема критерію правильності моральних рішень. Значення досліджень моральних евристик для моральної філософії насамперед полягає в тому, що вони здатні зробити вагомий внесок у розв’язок кількох ключових для неї проблем, зокрема, запропонувати нові арґументи для дискусії між деонтологічною і консеквенційною етикою, прояснити природу та статус моральної інтуїції та значення емоцій у моральному житті людини.