Ключові слова: кольори, літературне джерело, національна культура

У статті розглянуто засоби зображення простору у прозі українського письменника, які надаються до порівнянь із малярською технікою. В оповіданнях Є. Гуцала в описах краєвидів можна віднайти словесні аналоги таких малярських засобів, як колірна домінанта, колористична гармонія, освітлені й затінені зони. Уведення у словесну картину нових барв і їх комбінація конструювання світового середовища дають змогу посилити емоційніть вигляду, внести в нього настроєві акценти. Зміна хроматичного ряду у словесному зображенні уподобнює розповідь до мелодійних і звукових переходів у музиці й монтажних засобів у кінематографі. Колористичні ефекти увирізнюють пластичність зображення об'єктів або ж, навпаки, нівелюють їх реальну матеріальність, надають натурі декоративності чи символічного сенсу. Помітним виражальним потенціалом наділені й пейзажні описи з менш яскравою й не надто насиченою колірною гамою. Подано також порівняльний аналіз словесних картин і їх малярських аналогів-попередників