Ключові слова: шестидесятник, витоки творчості, бароко, індивідуальний стиль, необароко, умовність, історіософічність, притчовість

У статті йдеться про класика української літератури ХХ ст. Валерія Шевчука - письменника (поета, прозаїка, драматурга), історико-культуролога, літературознавця, упорядника-архівіста, перекладача, мемуариста, представника київського шестидесятництва, лідера "житомирської прозової школи", предтечі українських постмодернистів та про його рівногранну літературну творчість. Увагу зосереджено на її витоках, метафізичній пов'язаності з Житомиром і Київом із українською бароковою традицією. Здійснено огляд особливостей його індивідуального стилю, великої історико-літературної, культурологічної діяльності та її значення в національному гуманітарному просторі