Опис Некрополя в "Чорній раді": питання про джерела [Текст] : До 200-річчя Пантелеймона Куліша / М. Назаренко
Набір: 8377, Слово і час, 9269Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2019. - № 8(704). - СерпеньОпис: С. 46-54 : Бібліографія: С. 54-55Примітки про зміст: Ключові слова: роман, примітки в історичному романі Анотація: У російській версії "Чорної ради" П. Куліш твердив, що наведені в романі епітафії з надгробків Успенского собору Києво-Печерської лаври він узяв із книжки Атанасія Кальнофойського "Телетургіма" (1638) і сам їх переклав. Однак порівняння текстів показує, що переклади взяті з праць Михайла Максимовича та Євгенія Болховітінова. Так само Куліш не посилається на працю Максимовича, використану в київських епізодах роману. Цей факт треба розглядати в контексті системи покликань, яку письменник вибудовує в "Чорній раді": між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників.Ім’я особи як предметна рубрика: Куліш, Пантелеймон Найменування теми як предметна рубрика: Літературознавство. Українська література Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 82 Література. Літературознавство| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | 82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER19100350 | |
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 81/82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER19100244 |
Поличне розташування: Систематична картотека (бібліографія) Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
Ключові слова: роман, примітки в історичному романі
У російській версії "Чорної ради" П. Куліш твердив, що наведені в романі епітафії з надгробків Успенского собору Києво-Печерської лаври він узяв із книжки Атанасія Кальнофойського "Телетургіма" (1638) і сам їх переклав. Однак порівняння текстів показує, що переклади взяті з праць Михайла Максимовича та Євгенія Болховітінова. Так само Куліш не посилається на працю Максимовича, використану в київських епізодах роману. Цей факт треба розглядати в контексті системи покликань, яку письменник вибудовує в "Чорній раді": між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників
