Українська мемуарно-автобіографічна проза: історія розвитку [Текст] : Літературознавство і компаративістика / Т. Черкашина
Набір: 8576, Дивослово, 9540Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2019. - № 11(752). - ЛистопадОпис: С. 43-48 : Бібліографія: С.48Примітки про зміст: Ключові слова: українська мемуаристика, українська спогадова література, мемуарно-автобіографічна проза, еволюція, зміна пріоритету оповіді Анотація: У статті розглядаються основні етапи розвитку української мемуарно-автобіографічної прози. Зазначено, що першовитоки традиції розповідати про себе і своє життя беруть своій початок ще з доби середньовіччя. Протягом ХІХ ст.було вироблено спогадовий канон, який було продовжено в українській мемуаристики наступних століть. Закцентовано увагу на тому, що українська мемуарно-автобіографічна проза найбільше розвивалася у ХХ ст. Змінювалися ідейно-художні домінанти оповіді, поряд зі спогадовими творами традиційного типу вільно співіснували експериментальні, документальність заступалася автофікцііональністю. Ці ж тенденціії продовжуються і в українській мемуаристиці перших десятиліть ХХІ ст..Найменування теми як предметна рубрика: Літературознавство | Компаративістика Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 82 Література. Літературознавство| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал Систематична картотека (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | 811.161.2 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER19110276 | |
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 81/82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER19110160 |
Ключові слова: українська мемуаристика, українська спогадова література, мемуарно-автобіографічна проза, еволюція, зміна пріоритету оповіді
У статті розглядаються основні етапи розвитку української мемуарно-автобіографічної прози. Зазначено, що першовитоки традиції розповідати про себе і своє життя беруть своій початок ще з доби середньовіччя. Протягом ХІХ ст.було вироблено спогадовий канон, який було продовжено в українській мемуаристики наступних століть. Закцентовано увагу на тому, що українська мемуарно-автобіографічна проза найбільше розвивалася у ХХ ст. Змінювалися ідейно-художні домінанти оповіді, поряд зі спогадовими творами традиційного типу вільно співіснували експериментальні, документальність заступалася автофікцііональністю. Ці ж тенденціії продовжуються і в українській мемуаристиці перших десятиліть ХХІ ст.
