Українська істориографічна проза ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. в оцінці Михайла Максимовича [Текст] / Я. Мишанич
Набір: 8577, Слово і час, 9541Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2019. - № 10 (706). - ЖовтеньОпис: С. 52-58 : Бібліографія: С. 58Примітки про зміст: Ключові слова: історіографія, літопис, памфлет, роман Анотація: У статті проаналізовано праці Михайла Максимовича, у яких ідеться про три твори, написані у ХУІІІ-ХІХ ст. - літопис Григорія Граб'янки, "Історію русів" і "Чорну раду" П. Куліша. Наукова історіографія на той час іще не виокремилася як наука, тому відповідні словесні пам'ятки могли мати риси як художнього, так і наукового дискурсу. Критичне ставлення вченого до литопису Григорія Граб'янки змінюється на поблажливе у випадку з "Історією русів" та виважено-критичне до "Чорної ради" П. Куліша. М. Максимович, спираючись на праці попередників і сучасників, досить чітко окреслив певні рамки, у яких належало перебувати науковій історіографічній розвідці, водночас віддаючи належне художньому творові, сюжет якого побудований на історичних подіях.Ім’я особи як предметна рубрика: 517 | 5020 | 856Найменування теми як предметна рубрика: Літературознавство | Літературознавство. Українська література Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 82 Література. Літературознавство| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | 82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER19120027 | |
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 81/82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER19110161 |
Ключові слова: історіографія, літопис, памфлет, роман
У статті проаналізовано праці Михайла Максимовича, у яких ідеться про три твори, написані у ХУІІІ-ХІХ ст. - літопис Григорія Граб'янки, "Історію русів" і "Чорну раду" П. Куліша. Наукова історіографія на той час іще не виокремилася як наука, тому відповідні словесні пам'ятки могли мати риси як художнього, так і наукового дискурсу. Критичне ставлення вченого до литопису Григорія Граб'янки змінюється на поблажливе у випадку з "Історією русів" та виважено-критичне до "Чорної ради" П. Куліша. М. Максимович, спираючись на праці попередників і сучасників, досить чітко окреслив певні рамки, у яких належало перебувати науковій історіографічній розвідці, водночас віддаючи належне художньому творові, сюжет якого побудований на історичних подіях
