"Ти знаєш, що ти - людина?" [Текст] : До 85-річчя Василя Симоненка / С. Тельнюк
Набір: 460, 615, Літературна УкраїнаМова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2020. - № 1-2 (5834-5835) 18 січняОпис: С. 1-2Примітки про зміст: Ключові слова: поетика, мислячі люди, вірші Анотація: "Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України", - писав про поета Євген Сверестюк. Він був першим паростком Хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. "І як же ненавиділи його поезію, його пам'ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий ім на ХХ з'їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко - його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, чи повірять у загибель від горілки Станіслава Шумицького, Валерія Юр'єва, Василя Бондаря... Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але не змусили б його відмовитися від свого "Я", - так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк.Ім’я особи як предметна рубрика: Симоненко, Василь Найменування теми як предметна рубрика: Люди і час Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 82 Література. Літературознавство| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | 82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER20010182 |
Поличне розташування: Систематична картотека (бібліографія) Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
Ключові слова: поетика, мислячі люди, вірші
"Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України", - писав про поета Євген Сверестюк. Він був першим паростком Хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. "І як же ненавиділи його поезію, його пам'ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий ім на ХХ з'їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко - його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, чи повірять у загибель від горілки Станіслава Шумицького, Валерія Юр'єва, Василя Бондаря... Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але не змусили б його відмовитися від свого "Я", - так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк
