<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title>Львів</title></titleInfo><name type="personal"><namePart>20220216              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Матіос</namePart><namePart type="termsOfAddress">Марія</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>...Усе нарешті знаходить своє місце в призначеному часі та просторі... Сімейна сага Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» за формою, май­стерністю та глибиною викладу не поступається її найвідомішому рома­ну - «Солодка Даруся», який визнано найкращою художньою книжкою останнього українського 15-річчя. 
Зачарований бездоганним стилем нового роману читач дещо спантеличе­ний гіркою логікою викладених подій. Лише на останніх сторінках книги він знайде відповідь, чому так сталося в першій новелі «Чотири - як рід­ні - брати». А «Гойданка життя» остаточно переконає, що майже ніколи не є навпаки. Бо не могло бути інакше... 
Теза письменниці про те, що «важить не час, а людина в обставинах часу», розкривається через драматичну історію кількох гуцульських ро­дин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини XX століття. 
Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, «багатоярус­ний» сюжет, ненав'язливі роздуми над вічною дилемою Любові - Не­нависті, Гріха - Спокути, дивовижне мовне багатство - ці неодмінні атрибути стилю Марії Матіос спонукають до глибокого думання, непри­хованого захоплення й викликають потребу занурюватися в багатоликий і колоритний світ письменницької уяви й реальних знань. 
Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони чес­ті вступають у суперечку із законами серця. І тому майже ніколи не є нав­паки. А є саме так...</extent></physicalDescription>
    проза
    література України
    література ХХ ст.
    література після ХХ ст.
  
    821(477)
  <identifier type="lccn">978-966-441-029-5</identifier><location><physicalLocation>821(477)'06-3=161.2</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>12054</recordIdentifier></recordInfo></mods>
