<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title/></titleInfo><name type="personal"><namePart>20220516              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart> Затилюк</namePart><namePart type="termsOfAddress">Я</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>Мета статті полягає в обговоренні повідомлення про врочистий вступ Йова (Борецького) до Києва як митрополита в березні 1621 р., уміщеного в листі одного з високопосадовців Речі Посполитої (текст публікується). Методологія заснована на поєднанні текстологічного й наратологічного підходу. Дослідження виконане в рамках історії ідей та уявлень, підходів, застосовуваних у різнопланових дослідженнях історичної культури. Наукова новизна. Здійснено археографічну публікацію маловідомого джерела та проведено його контекстуальний аналіз зі з’ясуванням потенціалу для різнопланових студій. Висновки. Коментоване та опубліковане джерело є важливим свідченням, що діяльність митрополита Йова розпочалася зі врочистого вступу в Київ через Золоті ворота. Такий публічний акт, заснований на символічному входженні до простору давньої руської столиці, демонстрував авторитет і леґітимність православного ієрарха. Як відомо, київська «Протестація» Борецького та віленські друки Смотрицького, створені 1621 р., стверджували, що поставлення Йова митрополитом у 1620 р. являло собою відновлення давньої церковно-історичної традиції «народу руського», перерваної унією 1596 р. Риторика цих творів ідейно кореспондувала з церемоніями, виконаними ієрархом біля Золотих воріт і Софійського собору. Їх загальна мета полягала у засвідченні зв’язку Йова з «церквою Володимира». З іншого боку, опис церемонії спонукає поставити питання про існування «звичаю» врочистих зустрічей біля київських Золотих воріт, а також їх утвердження в ролі важливого «місця пам’яті» в дискурсі православної Київської митрополії. Церемонія розглядається у ширшому контексті активного «пригадування» києво-руського минулого, розпочатого в 1620-х рр. у середовищі церковних авторів київського кола. Останнє ознаменувалося конструюванням «схеми» історії православного «народу руського» Копистенським у «Палінодії…» та її розробкою в історичних наративах могилянського періоду. Водночас сформувалися уявлення про Київ як про особливий сакральний та історичний простір. Це виразно простежується при порівнянні церемоній біля Золотих воріт за участю митрополитів у 1621 та 1654 рр</extent></physicalDescription>
    Історія України
  
    94(477)
  <identifier type="uri">http://uhj.history.org.ua/cgi-bin/uhj/jrn.exe?I21DBN=LINK&amp;P21DBN=uhj&amp;Z21ID=&amp;S21REF=10&amp;S21CNR=20&amp;S21STN=1&amp;S21FMT=ASP_meta&amp;C21COM=S&amp;2_S21P03=FILA=&amp;2_S21STR=UIJ_2021_5_9</identifier><location><url displayLabel="текст, стаття на сайті">http://uhj.history.org.ua/cgi-bin/uhj/jrn.exe?I21DBN=LINK&amp;P21DBN=uhj&amp;Z21ID=&amp;S21REF=10&amp;S21CNR=20&amp;S21STN=1&amp;S21FMT=ASP_meta&amp;C21COM=S&amp;2_S21P03=FILA=&amp;2_S21STR=UIJ_2021_5_9</url></location><location><physicalLocation>94(477):261.7</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>12389</recordIdentifier></recordInfo></mods>
