<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title/></titleInfo><name type="personal"><namePart>20220719              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Коваленко</namePart><namePart type="termsOfAddress">В</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>У статті висвітлюються особливості та рівні сформованості діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Діяльнісно-поведінковий компонент соціалізованості характеризує сукупність практичних дій і вчинків, завдяки яким індивід реалізує сформовані когнітивно-усвідомлювальний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-регулятивний компоненти соціалізованості. Показниками рівня сформованості діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості є дотримання молодшим школярем загальноприйнятих правил соціальної взаємодії, морально-етичних аспектів поведінки у стосунках з «іншими», комунікативні уміння особистості, самостійність, активність, ініціативність і самоконтроль. На констатувальному етапі дослідження було використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи дослідження. На основі теоретико-експериментального дослідження діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості виділено низький, середній та високий рівні сформованості. Встановлено, що більшість молодших школярів з інтелектуальними порушеннями мають низький та середній рівень сформованості діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості, високого рівня встановлено не було. Молодшим школярам з інтелектуальними порушеннями властива недостатність самоконтролю, їх поведінка часто суперечить соціальним нормам; дітям характерні порушення соціальної взаємодії, зниження здатності до виразу власних переживань у соціально-схвалюваних формах; соціальна байдужість та пасивність. Натомість більшість молодших школярів мають середній рівень діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості, вони демонструють ситуативну здатність до самоконтролю, їм властива соціально-нормативна поведінка. Порушення емоційних реакцій за параметрами сили та інтенсивності властиве молодшим школярам в емоціогенних ситуаціях, вони здатні до вербалізації та демонстрації власних переживань у соціально-схвалюваних формах, можуть функціонувати як активна суспільна істота з дотриманням соціальних норм, які розглядаються дітьми як абсолютні та непорушні. Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями вказують на важливість розробки структурно-функціональної моделі їх соціалізації в умовах позашкільної освіти, адже середовище позашкільної освіти дозволяє створити умови для успішної діяльності та спілкування таких дітей за інтересами.</extent></physicalDescription>
    Освіта. Інклюзивна освіта
  
    373.3
    376
  <identifier type="uri">http://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/95</identifier><location><url displayLabel="текст, стаття на сайті">http://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/95</url></location><location><physicalLocation>316.61:159.9:376-056.26</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>12621</recordIdentifier></recordInfo></mods>
