</titleInfo><name type="personal"><namePart>20220909 ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Набитович</namePart><namePart type="termsOfAddress">І</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>У статті на прикладі історичної прози української еміграції розглянуто, як взаємні проєкції пам’яті й історичної художньої епіки впливають на становлення національної самосвідомості та ідентичності. Власне ця проза еміграції як вигнання свідчить про появу і взаємопроникнення головних ідей і концептів, естетичної, образної парадигми, що формуються на пограниччі пам’яті, історії і красного письменства. Саме в такому ракурсі висвітлено історичну прозу як цілеспрямовану політику пам’яті. Ця література витворює у контексті конструювання основ національної ідентичності, крім іншого (через пошук закорінення в минулому), тривкий системний ефект національного самоусвідомлення, етнічної само-ідентифікації</extent></physicalDescription> Літературознавство. Українська література 821(477) <identifier type="uri">https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/1070/935</identifier><location><url displayLabel="текст, стаття на сайті">https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/1070/935</url></location><location><physicalLocation>821.161.2</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>12915</recordIdentifier></recordInfo></mods>