<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title>2022. - № 5, вересень-жовтень</title></titleInfo><name type="personal"><namePart>20230526              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Лучик</namePart><namePart type="termsOfAddress">А. А</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>У статті описані властивості побудованого на текстових матеріалах Українського національного лінгвістичного корпусу (далі — УНЛК) обсягом близько
20 млн слововживань мікрополя «мови світу». Репрезентативність, збалансованість за жанрами і функційними стилями текстів корпусу, а також можливість використання повнотекстового пошукового інструментарію дозволили отримати максимально достовірні дані про функціонування номінацій мов світу в українській
мові. За допомогою кількісних підрахунків референтів мов світу в УНЛК утворено
ядро, навколоядерна, напівпериферійна і периферійна зони мікрополя «мови світу».
Ядро мікрополя сформоване найчастотнішими у корпусі одиницями, навколоядерна
зона — менш уживаними, периферійна — маловживаними, віддалена периферія —
поодинокими одиницями. Встановлено, що всі складники ядра мікрополя «мови світу» є референтами індоєвропейських мов. Навколоядерну зону формують номінації
на позначення мов індоєвропейської, тюркської, сино-тибетської, афро-азійської,
фіно-угорської та японсько-рюкюської сімей. До периферійної зони увійшли одиниці, які репрезентують мови індоєвропейської, тюркської, фіно-угорської, картвельської, корейської, афро-азійської, нігеро-конголезької та тупі сімей. Кількісні
підрахунки номінацій УНЛК, які увійшли у досліджуване мікрополе «мови світу»,
висвітлили вплив екстралінгвальних факторів на особливості моделювання мовної
інформації, серед яких: генетичні витоки мов світу, близькість культур, ментальності, вірувань, територіальне контактування народів, особливості їхньої міжмовної
взаємодії, економічна й політична вага країн, мешканці яких є носіями тієї чи іншої
мови. Побудоване мікрополе відкриває шляхи для нових спостережень за мовою
крізь призму самої мови та актуалізує її властивості щодо цього на сучасному етапі
функціонування.</extent></physicalDescription>
    Мовознавство
  
    81
  <identifier type="uri">https://movoznavstvo.org.ua/arkhiv-zhurnalu.html</identifier><location><url displayLabel="Електронний архів журналу">https://movoznavstvo.org.ua/arkhiv-zhurnalu.html</url></location><location><physicalLocation>811.161.2'42'246.3</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>13270</recordIdentifier></recordInfo></mods>
