<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title/></titleInfo><name type="personal"><namePart>20230529              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Коць</namePart><namePart type="termsOfAddress">Т.А</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>У статті проаналізовано функціонування мовних одиниць в інформаційному просторі сьогодення в умовах масштабної війни проти української державності. Позамовні чинники стають визначальними в доборі лексичних, синтаксичних, стилістичних засобів для семантичного, оцінного, образного протиставлення війни і миру, чужого й свого, ворога і життєво важливих національних цінностей. Негативнооцінні раціональні та експресивні одиниці з розширеною семантикою формують словник низької експресії номінацій ворога, а позитивнооцінні — словник високої експресії для вербального вираження явищ національного спротиву в боротьбі за збереження власної ідентичності. Ядром обох оцінних парадигм є суспільно-політична лексика, яка в контексті набуває нових семантичних і стилістичних конотацій. Основою творення публіцистичного словника лінгво-психологічного опору війні є стилістичний потенціал мови: епітети, метафори, порівняння з прозорою образною семантикою. Активізовані мовні ресурси сьогодення уможливлюють одну з найважливіших функцій ЗМК — формування національно-мовної свідомості суспільства</extent></physicalDescription>
    Мовознавство. Українська мова
  
    811.161.2
  <location><physicalLocation>811.161.2'38</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>13282</recordIdentifier></recordInfo></mods>
