20230530 ukry50creatorСелігейП. О070Глобалізація осучаснює розвинені національні мови, проте водночас прискорює занепад «малих» мов. Кількість останніх загрозливо зменшується, причому дедалі швидшими темпами. З нинішніх 7 тис. мов переважна більшість до кінця ХХІ ст. не доживе. Забезпечене майбуття мають 150–200 мов (2–3 % від загальної кількості). Серед іншого мови занепадають через те, що не виконують усіх тих функцій, що їх мала б виконувати літературна мова. З важливих сфер спілкування їх витісняють комунікативно потужніші мови. Чим менше мова обслуговує суспільно значущих сфер, тим рідше її використовують, тим швидше вона знецінюється й занепадає.
До традиційних параметрів життєздатності мов (кількість носіїв, наявність писемності й державного статусу, унормованість, сфери вжитку, економічна потужність) у наш час додався ще один — присутність мови в комп’ютерному середовищі, її цифрова оснащеність. За цим критерієм мови розподілено на три групи: 1) мови, які здійснили цифровий стрибок; 2) мови, які виявили цифровий потенціал; 3) мови, які не здолали цифрового порогу. Звідси очевидні їхні перспективи у ХХІ ст. Найбільші надії на збереження мовного розмаїття пов’язані з поступом технології машинного перекладу. У майбутньому він візьме на себе функції міжнародної мови: уможливить писемну й усну взаємодію всіх з усіма без необхідності знати мову одне одного. Удосконалений машинний переклад — це не тільки зручність для мовців, а й спосіб підтримати багатомовність, шанс уберегти від занепаду численні національні мови. Можна очікувати, що завдяки машинному перекладу різко послабиться конкуренція мов за сфери вжитку, натомість розпочнеться їхня коеволюція, тобто паралельний, безконфліктний розвиток
Мовознавство
81
81'246.3'322.413283