@book{13664,
	author = {Чалий, А.О. },
	title = {“Зіткнення теоретизувань”: Османська імперія у XVIII ст.
},
	year = {2023. - № 2(22)},
	note = {У статт іаналізуються основні соціологічні теорії й концепції стосовно Османської імперії XVIIIст. її політичного, економічного, міжнародного життя.  Основні теорії які будуть використовуватися  в  рамках  фактологічного матеріалу:  модернізаційна,  світ-системна, класова,  дивергенційна,  історичної соціології,  концепція  “Великої кривої”  Рея  Даліо, економічних циклів,  описанихзгіднометодологіїекономічнихциклів.  Метою  статті  є перевіркатеорійосманською практикою і виробленнязагальноїтеоретичноїлініїрозвиткудержавиОсманів  у XVIIIст.  Виявлено, щоОсманська  держава  пережила у XVIIIстолітті низку  змін,  які,  на  перший  поглядбули  не  дужепомітнісучасникам,  але  яківизначилиподальшийрозвитокдержави на десятиліття вперед аж до серединикінця ХІХст. З точки зорумодернізаційноїтеоріїОсманська  держава  зазналакількаетапівзмін, яківже  й  так докладнодосліджені в історіографії: “Епохутюльпанів” (1703-1730), модернізаційні потуги 1750-1770-хрр.,  правлінняСелімаІІІ  (“Нізамі-Джедід”) –якінамагалисяскопіювати  й дорівнятися до європейськихінститутів у намаганнівідновитивійськовумогутність і вдалопротистоятинаступуєвропейців. Через  цілу  низку причин  як  суб’єктивного  так  і об’єктивногоабо реального характеру 
ціспроби не дали того результату, який очікували його впроваджувачі,  а  обмежилися лише певними здобутками,  які  структурно  мало  змінили османську державу. Згідно теорії економічних циклів – османи потрапили в низхідну тенденцію ділової активності (як і інші країни), але через структуру економіки та економічну політикузазнали більших збитків, що вплинули на соціальну сферу. З точки зору марксистського аналізу османи залишалися феодальною країною з яскраво вираженим військово-експансіоністським елементом.  З  точки  зору світ-системного  аналізу –до  кінця століття османи міцно закріпилися в статусі держави напівпериферії, знизившисвій статус до регіональної держави в  кращому випадку.  З  точки  зору історичної соціології –османське суспільство  почало поляризуватися  як  територіально  (через  зростаючу  роль  місцевих верхівок  та  пониження влади  центрального  уряду)  та  функціонально  (через  відсутність індустріалізації  та асиметричності торгівлі  й неадекватності економічної політикивлади  в  османів  так і  не виник виробничий «третійклас»).  Окремо варто виділити концепцію  Рея  Даліо,  яка  хоч  і відносно  популярна  в журналістських  та  наукових колах,  але не  може слугувати науковою теорією через неверифікованістьта понятійну розмитість критеріїв},
	url = {https://journal.ivinas.gov.ua/pwh/issue/view/22}
}